Psalmen 69

1 Een psalm van David, voor den opperzangmeester, op Schoschannim. Verlos mij, o God! want de wateren zijn gekomen tot aan de ziel.

Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

2 Ik ben gezonken in grondeloze modder, waar men niet kan staan; ik ben gekomen in de diepten der wateren, en de vloed overstroomt mij.

Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

3 Ik ben vermoeid van mijn roepen, mijn keel is ontstoken, mijn ogen zijn bezweken, daar ik ben hopende op mijn God.

Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.

4 Die mij zonder oorzaak haten, zijn meer dan de haren mijns hoofds; die mij zoeken te vernielen, die mij om valse oorzaken vijand zijn, zijn machtig geworden; wat ik niet geroofd heb, moet ik alsdan wedergeven.

Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

5 O God! Gij weet van mijn dwaasheid, en mijn schulden zijn voor U niet verborgen.

Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

6 Laat hen door mij niet beschaamd worden, die U verwachten, o Heere, HEERE der heirscharen, laat hen door mij niet te schande worden, die U zoeken, o God Israels!

Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

7 Want om Uwentwil draag ik versmaadheid; schande heeft mijn aangezicht bedekt.

Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

8 Ik ben mijn broederen vreemd geworden, en onbekend aan mijner moeders kinderen.

Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

9 Want de ijver van Uw huis heeft mij verteerd; en de smaadheden dergenen, die U smaden, zijn op mij gevallen.

бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

10 En ik heb geweend in het vasten mijner ziel; maar het is mij geworden tot allerlei smaad.

Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

11 En ik heb een zak tot mijn kleed aangedaan; maar ik ben hun tot een spreekwoord geworden.

Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].

12 Die in de poort zitten, klappen van mij; en ik ben een snarenspel dergenen, die sterken drank drinken.

Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

13 Maar mij aangaande, mijn gebed is tot U, o HEERE; er is een tijd des welbehagens, o God! door de grootheid Uwer goedertierenheid; verhoor mij door de getrouwheid Uws heils.

А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.

14 Ruk mij uit het slijk, en laat mij niet verzinken; laat mij gered worden van mijn haters, en uit de diepten der wateren.

Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

15 Laat de watervloed mij niet overstromen, en laat de diepte mij niet verslinden; en laat den put zijn mond over mij niet toesluiten.

Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

16 Verhoor mij, o HEERE, want Uw goedertierenheid is goed; zie mij aan naar de grootheid Uwer barmhartigheden.

Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

17 En verberg Uw aangezicht niet van Uw knecht, want mij is bange; haast U, verhoor mij.

Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

18 Nader tot mijn ziel, bevrijd ze; verlos mij om mijner vijanden wil.

Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

19 Gij weet mijn versmaadheid, en mijn schaamte, en mijn schande; al mijn benauwers zijn voor U.

Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

20 De versmaadheid heeft mijn hart gebroken, en ik ben zeer zwak; en ik heb gewacht naar medelijden, maar er is geen; en naar vertroosters, maar heb ze niet gevonden.

Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

21 Ja, zij hebben mij gal tot mijn spijs gegeven; en in mijn dorst hebben zij mij edik te drinken gegeven.

Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

22 Hun tafel worde voor hun aangezicht tot een strik, en tot volle vergelding tot een valstrik.

Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

23 Laat hun ogen duister worden, dat zij niet zien; en doe hun lenden gedurig waggelen.

Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

24 Stort over hen Uw gramschap uit; en de hittigheid Uws toorns grijpe hen aan.

Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

25 Hun paleis zij verwoest; in hun tenten zij geen inwoner.

Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

26 Want zij vervolgen, dien Gij geslagen hebt; en maken een praat van de smart Uwer verwonden.

Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

27 Doe misdaad tot hun misdaad, en laat hen niet komen tot Uw gerechtigheid.

Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

28 Laat hen uitgedelgd worden uit het boek des levens, en met de rechtvaardigen niet aangeschreven worden.

Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

29 Doch ik ben ellendig en in smart; Uw heil, o God! zette mij in een hoog vertrek.

Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

30 Ik zal Gods Naam prijzen met gezang, en Hem met dankzegging grootmaken.

Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

31 En het zal den HEERE aangenamer zijn dan een os, of een gehoornde var, die de klauwen verdeelt.

Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

32 De zachtmoedigen, dit gezien hebbende, zullen zich verblijden; en gij, die God zoekt, ulieder hart zal leven.

Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

33 Want de HEERE hoort de nooddruftigen, en Hij veracht Zijn gevangenen niet.

Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

34 Dat Hem prijzen de hemel en de aarde, de zeeen, en al wat daarin wriemelt.

Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

35 Want God zal Sion verlossen, en de steden van Juda bouwen; en aldaar zullen zij wonen, en haar erfelijk bezitten;

бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

36 En het zaad Zijner knechten zal haar beerven; en de liefhebbers Zijns Naams zullen daarin wonen.

нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.