Psalmen 38
1 Een psalm van David, om te doen gedenken. O HEERE! straf mij niet in Uw groten toorn, en kastijd mij niet in Uw grimmigheid.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Want Uw pijlen zijn in mij gedaald, en Uw hand is op mij nedergedaald.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Er is niets geheels in mijn vlees, vanwege Uw gramschap; er is geen vrede in mijn beenderen, vanwege mijn zonde.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Want mijn ongerechtigheden gaan over mijn hoofd; als een zware last zijn zij mij te zwaar geworden.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Mijn etterbuilen stinken, zij zijn vervuild, vanwege mijn dwaasheid.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Ik ben krom geworden, ik ben uitermate zeer nedergebogen; ik ga den gansen dag in het zwart.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Want mijn darmen zijn vol van een verachtelijke plage, en er is niets geheels in mijn vlees.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Ik ben verzwakt, en uitermate zeer verbrijzeld; ik brul van het geruis mijns harten.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 HEERE! voor U is al mijn begeerte; en mijn zuchten is voor U niet verborgen.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Mijn hart keert om en om, mijn kracht heeft mij verlaten; en het licht mijner ogen, ook zij zelven zijn niet bij mij.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Mijn liefhebbers en mijn vrienden staan van tegenover mijn plage, en mijn nabestaanden staan van verre.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 En die mijn ziel zoeken, leggen mij strikken; en die mijn kwaad zoeken, spreken verdervingen, en zij overdenken den gansen dag listen.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Ik daarentegen ben als een dove, ik hoor niet, en als een stomme, die zijn mond niet opendoet.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Ja, ik ben als een man, die niet hoort, en in wiens mond geen tegenredenen zijn.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Want op U, HEERE! hoop ik; Gij zult verhoren, HEERE, mijn God!
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Want ik zeide: Dat zij zich toch over mij niet verblijden! Wanneer mijn voet zou wankelen, zo zouden zij zich tegen mij groot maken.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Want ik ben tot hinken gereed, en mijn smart is steeds voor mij.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Want ik maak U mijn ongerechtigheid bekend, ik ben bekommerd vanwege mijn zonde.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Maar mijn vijanden zijn levende, worden machtig; en die mij om valse oorzaken haten, worden groot.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 En die kwaad voor goed vergelden, staan mij tegen, omdat ik het goede najaag.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Verlaat mij niet, o HEERE, mijn God! wees niet verre van mij.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Haast U tot mijn hulp, HEERE, mijn Heil!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
