Psalmen 139
1 Een psalm van David, voor den opperzangmeester. HEERE! Gij doorgrondt en kent mij.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 Gij weet mijn zitten en mijn opstaan; Gij verstaat van verre mijn gedachten.
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 Gij omringt mijn gaan en mijn liggen; en Gij zijt al mijn wegen gewend.
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 Als er nog geen woord op mijn tong is, zie, Heere! Gij weet het alles.
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 Gij bezet mij van achteren en van voren, en Gij zet Uw hand op mij.
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 De kennis is mij te wonderbaar, zij is hoog, ik kan er niet bij.
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 Waar zou ik heengaan voor Uw Geest en waar zou ik heenvlieden voor Uw aangezicht?
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
8 Zo ik opvoer ten hemel, Gij zijt daar; of bedde ik mij in de hel, zie, Gij zijt daar. (Sheol h7585)
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 Nam ik vleugelen des dageraads, woonde ik aan het uiterste der zee;
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 Ook daar zou Uw hand mij geleiden, en Uw rechterhand zou mij houden.
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 Indien ik zeide: De duisternis zal mij immers bedekken; dan is de nacht een licht om mij.
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 Ook verduistert de duisternis voor U niet; maar de nacht licht als de dag; de duisternis is als het licht.
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 Want Gij bezit mijn nieren; Gij hebt mij in mijner moeders buik bedekt.
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 Ik loof U, omdat ik op een heel vreselijke wijze wonderbaarlijk gemaakt ben; wonderlijk zijn Uw werken! ook weet het mijn ziel zeer wel.
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 Mijn gebeente was voor U niet verholen, als ik in het verborgene gemaakt ben, en als een borduursel gewrocht ben, in de nederste delen der aarde.
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 Uw ogen hebben mijn ongevormden klomp gezien; en al deze dingen waren in Uw boek geschreven, de dagen als zij geformeerd zouden worden, toen nog geen van die was.
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 Daarom, hoe kostelijk zijn mij, o God, Uw gedachten! hoe machtig veel zijn haar sommen!
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 Zoude ik ze tellen? Harer is meer, dan des zands; word ik wakker, zo ben ik nog bij U.
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 O God! dat Gij den goddeloze ombracht! en gij, mannen des bloeds, wijkt van mij!
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 Die van U schandelijk spreken, en Uw vijanden ijdellijk verheffen.
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 Zou ik niet haten, HEERE! die U haten? en verdriet hebben in degenen, die tegen U opstaan?
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 Ik haat hen met volkomen haat, tot vijanden zijn zij mij.
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 Doorgrond mij, o God! en ken mijn hart; beproef mij, en ken mijn gedachten.
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 En zie, of bij mij een schadelijke weg zij; en leid mij op den eeuwigen weg.
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
