Psalmen 105

1 Looft den HEERE, roept Zijn Naam aan, maakt Zijn daden bekend onder de volken.

Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!

2 Zingt Hem, psalmzingt Hem, spreekt aandachtelijk van al Zijn wonderen.

Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,

3 Roemt u in den Naam Zijner heiligheid; het hart dergenen, die den HEERE zoeken, verblijde zich.

хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!

4 Vraagt naar den HEERE en Zijn sterkte; zoekt Zijn aangezicht geduriglijk.

Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.

5 Gedenkt Zijner wonderen, die Hij gedaan heeft, Zijner wondertekenen, en der oordelen Zijns monds.

Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.

6 Gij zaad van Abraham, Zijn knecht, gij kinderen van Jakob, Zijn uitverkorene!

О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!

7 Hij is de HEERE, onze God; Zijn oordelen zijn over de gehele aarde.

Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.

8 Hij gedenkt Zijns verbonds tot in der eeuwigheid, des woords, dat Hij ingesteld heeft, tot in duizend geslachten;

Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –

9 Des verbonds, dat Hij met Abraham heeft gemaakt, en Zijns eeds aan Izak;

[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.

10 Welken Hij ook gesteld heeft aan Jakob tot een inzetting, aan Israel tot een eeuwig verbond,

Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,

11 Zeggende: Ik zal u geven het land Kanaan, het snoer van ulieder erfdeel.

кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».

12 Als zij weinig mensen in getal waren, ja, weinig en vreemdelingen daarin;

Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,

13 En wandelden van volk tot volk, van het ene koninkrijk tot het andere volk;

то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.

14 Hij liet geen mens toe hen te onderdrukken; ook bestrafte Hij koningen om hunnentwil, zeggende:

Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:

15 Tast Mijn gezalfden niet aan, en doet Mijn profeten geen kwaad.

«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».

16 Hij riep ook een honger in het land; Hij brak allen staf des broods.

Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.

17 Hij zond een man voor hun aangezicht henen; Jozef werd verkocht tot een slaaf.

Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.

18 Men drukte zijn voeten in den stok; zijn persoon kwam in de ijzers.

Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,

19 Tot den tijd toe, dat Zijn woord kwam, heeft hem de rede des HEEREN doorlouterd.

до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.

20 De koning zond, en deed hem ontslaan; de heerser der volken liet hem los.

Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.

21 Hij zette hem tot een heer over zijn huis, en tot een heerser over al zijn goed;

Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,

22 Om zijn vorsten te binden naar zijn lust, en zijn oudsten te onderwijzen.

щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.

23 Daarna kwam Israel in Egypte, en Jakob verkeerde als vreemdeling in het land van Cham.

Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.

24 En Hij deed Zijn volk zeer wassen, en maakte het machtiger dan Zijn tegenpartijders.

І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,

25 Hij keerde hun hart om, dat zij Zijn volk haatten, dat zij met Zijn knechten listiglijk handelden.

чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.

26 Hij zond Mozes, Zijn knecht, en Aaron, dien Hij verkoren had.

Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.

27 Zij deden onder hen de bevelen Zijner tekenen, en de wonderwerken in het land van Cham.

Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.

28 Hij zond duisternis, en maakte het duister; en zij waren Zijn woord niet wederspannig.

Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.

29 Hij keerde hun wateren in bloed, en Hij doodde hun vissen.

Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.

30 Hun land bracht vorsen voort in overvloed, tot in de binnenste kameren hunner koningen.

Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].

31 Hij sprak, en er kwam een vermenging van ongedierte, luizen, in hun ganse landpale.

Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.

32 Hij maakte hun regen tot hagel, vlammig vuur in hun land.

Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;

33 En Hij sloeg hun wijnstok en hun vijgeboom, en Hij brak het geboomte hunner landpalen.

він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.

34 Hij sprak, en er kwamen sprinkhanen en kevers, en dat zonder getal;

Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!

35 Die al het kruid in hun land opaten, ja, aten de vrucht hunner landouwe op.

І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.

36 Hij versloeg ook alle eerstgeborenen in hun land, de eerstelingen al hunner krachten.

Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.

37 En Hij voerde hen uit met zilver en goud; en onder hun stammen was niemand, die struikelde.

І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.

38 Egypte was blijde, als zij uittrokken, want hun verschrikking was op hen gevallen.

Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.

39 Hij breidde een wolk uit tot een deksel, en vuur om den nacht te verlichten.

Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.

40 Zij baden, en Hij deed kwakkelen komen, en Hij verzadigde hen met hemels brood.

Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.

41 Hij opende een steenrots, en er vloeiden wateren uit, die gingen door de dorre plaatsen als een rivier.

Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.

42 Want Hij dacht aan Zijn heilig woord, aan Abraham, Zijn knecht.

Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.

43 Alzo voerde Hij Zijn volk uit met vrolijkheid, Zijn uitverkorenen met gejuich.

І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.

44 En Hij gaf hun de landen der heidenen, zodat zij in erfenis bezaten den arbeid der volken;

Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,

45 Opdat zij Zijn inzettingen onderhielden, en Zijn wetten bewaarden. Hallelujah!

щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!