Psalmen 103
1 Een psalm van David. Loof den HEERE, mijn ziel, en al wat binnen in mij is, Zijn heiligen Naam.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Loof den HEERE, mijn ziel, en vergeet geen van Zijn weldaden;
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Die al uw ongerechtigheid vergeeft, die al uw krankheden geneest;
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 Die uw leven verlost van het verderf, die u kroont met goedertierenheid en barmhartigheden;
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 Die uw mond verzadigt met het goede, uw jeugd vernieuwt als eens arends.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 De HEERE doet gerechtigheid en gerichten al dengenen, die onderdrukt worden.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Hij heeft Mozes Zijn wegen bekend gemaakt, den kinderen Israels Zijn daden.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Barmhartig en genadig is de HEERE, lankmoedig en groot van goedertierenheid.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Hij zal niet altoos twisten, noch eeuwiglijk den toorn behouden.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 Hij doet ons niet naar onze zonden, en vergeldt ons niet naar onze ongerechtigheden.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Want zo hoog de hemel is boven de aarde, is Zijn goedertierenheid geweldig over degenen, die Hem vrezen.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 Zo ver het oosten is van het westen, zo ver doet Hij onze overtredingen van ons.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Gelijk zich een vader ontfermt over de kinderen, ontfermt Zich de HEERE over degenen, die Hem vrezen.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Want Hij weet, wat maaksel wij zijn, gedachtig zijnde, dat wij stof zijn.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 De dagen des mensen zijn als het gras, gelijk een bloem des velds, alzo bloeit hij.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 Als de wind daarover gegaan is, zo is zij niet meer, en haar plaats kent haar niet meer.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Maar de goedertierenheid des HEEREN is van eeuwigheid en tot eeuwigheid over degenen, die Hem vrezen, en Zijn gerechtigheid aan kindskinderen;
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 Aan degenen, die Zijn verbond houden, en die aan Zijn bevelen denken, om die te doen.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 De HEERE heeft Zijn troon in de hemelen bevestigd, en Zijn Koninkrijk heerst over alles.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Looft den HEERE, Zijn engelen! gij krachtige helden, die Zijn woord doet, gehoorzamende de stem Zijns woords.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Looft den HEERE, al Zijn heirscharen! gij Zijn dienaars, die Zijn welbehagen doet!
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Looft den HEERE, al Zijn werken! aan alle plaatsen Zijner heerschappij. Loof den HEERE, mijn ziel!
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
