Lukas 2
1 En het geschiedde in diezelfde dagen, dat er een gebod uitging van den Keizer Augustus, dat de gehele wereld beschreven zou worden.
У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 Deze eerste beschrijving geschiedde, als Cyrenius over Syrie stadhouder was.
Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 En zij gingen allen om beschreven te worden, een iegelijk naar zijn eigen stad.
І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 En Jozef ging ook op van Galilea, uit de stad Nazareth, naar Judea, tot de stad Davids, die Bethlehem genaamd wordt, (omdat hij uit het huis en geslacht van David was);
Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 Om beschreven te worden met Maria, zijn ondertrouwde vrouw, welke bevrucht was.
Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 En het geschiedde, als zij daar waren, dat de dagen vervuld werden, dat zij baren zoude.
І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 En zij baarde haar eerstgeboren Zoon, en wond Hem in doeken, en leide Hem neder in de kribbe, omdat voor henlieden geen plaats was in de herberg.
І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 En er waren herders in diezelfde landstreek, zich houdende in het veld, en hielden de nachtwacht over hun kudde.
Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 En ziet, een engel des Heeren stond bij hen, en de heerlijkheid des Heeren omscheen hen, en zij vreesden met grote vreze.
Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 En de engel zeide tot hen: Vreest niet, want, ziet, ik verkondig u grote blijdschap, die al den volke wezen zal;
І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 Namelijk dat u heden geboren is de Zaligmaker, welke is Christus, de Heere, in de stad Davids.
Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 En dit zal u het teken zijn: gij zult het Kindeken vinden in doeken gewonden, en liggende in de kribbe.
І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 En van stonde aan was er met den engel een menigte des hemelsen heirlegers, prijzende God en zeggende:
І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 Ere zij God in de hoogste hemelen, en vrede op aarde, in de mensen een welbehagen.
«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 En het geschiedde, als de engelen van hen weggevaren waren naar den hemel, dat de herders tot elkander zeiden: Laat ons dan heengaan naar Bethlehem, en laat ons zien het woord, dat er geschied is, hetwelk de Heere ons heeft verkondigd.
Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 En zij kwamen met haast, en vonden Maria en Jozef, en het Kindeken liggende in de kribbe.
І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 En als zij Het gezien hadden, maakten zij alom bekend het woord, dat hun van dit Kindeken gezegd was.
Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 En allen, die het hoorden, verwonderden zich over hetgeen hun gezegd werd van de herders.
Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 Doch Maria bewaarde deze woorden alle te zamen, overleggende die in haar hart.
Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 En de herders keerde wederom, verheerlijkende en prijzende God over alles, wat zij gehoord en gezien hadden, gelijk tot hen gesproken was.
І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 En als acht dagen vervuld waren, dat men het Kindeken besnijden zou, zo werd Zijn Naam genaamd JEZUS, welke genaamd was van den engel, eer Hij in het lichaam ontvangen was.
Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 En als de dagen harer reiniging vervuld waren, naar de wet van Mozes, brachten zij Hem te Jeruzalem, opdat zij Hem den Heere voorstelden;
І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 (Gelijk geschreven is in de wet des Heeren: Al wat mannelijk is, dat de moeder opent, zal den Heere heilig genaamd worden.)
як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 En opdat zij offerande gaven, naar hetgeen in de wet des Heeren gezegd is, een paar tortelduiven, of twee jonge duiven.
За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 En ziet, er was een mens te Jeruzalem, wiens naam was Simeon; en deze mens was rechtvaardig en godvrezende; verwachtende de vertroosting Israels, en de Heilige Geest was op hem.
Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 En hem was een Goddelijke openbaring gedaan door den Heiligen Geest, dat hij den dood niet zien zoude, eer hij den Christus des Heeren zou zien.
І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 En hij kwam door den Geest in den tempel. En als de ouders het Kindeken Jezus inbrachten, om naar de gewoonte der wet met Hem te doen;
[Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 Zo nam hij Hetzelve in zijn armen, en loofde God, en zeide:
він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 Nu laat Gij, Heere! Uw dienstknecht gaan in vrede naar Uw woord;
«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 Want mijn ogen hebben Uw zaligheid gezien,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 Die Gij bereid hebt voor het aangezicht van al de volken:
яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 Een Licht tot verlichting der heidenen, en tot heerlijkheid van Uw volk Israel.
світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 En Jozef en Zijn moeder verwonderden zich over hetgeen van Hem gezegd werd.
Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 En Simeon zegende henlieden, en zeide tot Maria, Zijn moeder: Zie, Deze wordt gezet tot een val en opstanding veler in Israel, en tot een teken, dat wedersproken zal worden.
Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 (En ook een zwaard zal door uw eigen ziel gaan) opdat de gedachten uit vele harten geopenbaard worden.
так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 En er was Anna, een profetesse, een dochter van Fanuel, uit den stam van Aser; deze was tot groten ouderdom gekomen, welke met haar man zeven jaren had geleefd van haar maagdom af.
Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 En zij was een weduwe van omtrent vier en tachtig jaren, dewelke niet week uit den tempel, met vasten en bidden, God dienende nacht en dag.
а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 En deze, te dierzelfder ure daarbij komende, heeft insgelijks den Heere beleden, en sprak van Hem tot allen, die de verlossing in Jeruzalem verwachtten.
Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 En als zij alles voleindigd hadden, wat naar de wet des Heeren te doen was, keerden zij weder naar Galilea, tot hun stad Nazareth.
І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 En het Kindeken wies op, en werd gesterkt in den geest, en vervuld met wijsheid; en de genade Gods was over Hem.
Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 En Zijn ouders reisden alle jaar naar Jeruzalem, op het feest van pascha.
Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 En toen Hij twaalf jaren oud geworden was, en zij naar Jeruzalem opgegaan waren, naar de gewoonte van den feestdag;
Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 En de dagen aldaar voleindigd hadden, toen zij wederkeerden, bleef het Kind Jezus te Jeruzalem, en Jozef en Zijn moeder wisten het niet.
Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 Maar menende, dat Hij in het gezelschap op den weg was, gingen zij een dagreize, en zochten Hem onder de magen, en onder de bekenden.
Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 En als zij Hem niet vonden, keerden zij wederom naar Jeruzalem, Hem zoekende.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 En het geschiedde, na drie dagen, dat zij Hem vonden in den tempel, zittende in het midden der leraren, hen horende, en hen ondervragende.
Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 En allen, die Hem hoorden, ontzetten zich over Zijn verstand en antwoorden.
Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 En zij, Hem ziende, werden verslagen; en Zijn moeder zeide tot Hem: Kind! waarom hebt Gij ons zo gedaan? Zie, Uw vader en ik hebben U met angst gezocht.
Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 En Hij zeide tot hen: Wat is het, dat gij Mij gezocht hebt? Wist gij niet, dat Ik moet zijn in de dingen Mijns Vaders?
Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 En zij verstonden het woord niet, dat Hij tot hen sprak.
Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 En Hij ging met hen af, en kwam te Nazareth, en was hun onderdanig. En Zijn moeder bewaarde al deze dingen in haar hart.
Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 En Jezus nam toe in wijsheid, en in grootte, en in genade bij God en de mensen.
Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
