Job 12
1 Maar Job antwoordde en zeide:
А Йов відповів та й сказав:
2 Trouwens, omdat gijlieden het volk zijt, zo zal de wijsheid met ulieden sterven!
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 Ik heb ook een hart even als gijlieden, ik zwicht niet voor u; en bij wien zijn niet dergelijke dingen?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 Ik ben het, die zijn vriend een spot is, maar roepende tot God, Die hem verhoort; de rechtvaardige en oprechte is een spot.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Hij is een verachte fakkel, naar de mening desgenen, die gerust is; hij is gereed met den voet te struikelen.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 De tenten der verwoesters hebben rust, en die God tergen, hebben verzekerdheden, om hetgene God met Zijn hand toebrengt.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 En waarlijk, vraag toch de beesten, en elkeen van die zal het u leren; en het gevogelte des hemels, dat zal het u te kennen geven.
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Of spreek tot de aarde, en zij zal het u leren; ook zullen het u de vissen der zee vertellen.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Wie weet niet uit alle deze, dat de hand des HEEREN dit doet?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 In Wiens hand de ziel is van al wat leeft, en de geest van alle vlees des mensen.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Zal niet het oor de woorden proeven, gelijk het gehemelte voor zich de spijze smaakt?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 In de stokouden is de wijsheid, en in de langheid der dagen het verstand.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 Bij Hem is wijsheid en macht; Hij heeft raad en verstand.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Ziet, Hij breekt af, en het zal niet herbouwd worden; Hij besluit iemand, en er zal niet opengedaan worden.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Ziet, Hij houdt de wateren op, en zij drogen uit; ook laat Hij ze uit, en zij keren de aarde om.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 Bij Hem is kracht en wijsheid; Zijns is de dwalende, en die doet dwalen.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Hij voert de raadsheren beroofd weg, en de rechters maakt Hij uitzinnig,
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 Den band der koningen maakt Hij los, en Hij bindt den gordel aan hun lenden.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 Hij voert de oversten beroofd weg, en de machtigen keert Hij om.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Hij beneemt den getrouwen de spraak, en der ouden oordeel neemt Hij weg.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 Hij giet verachting over de prinsen uit, en Hij verslapt den riem der geweldigen.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 Hij openbaart de diepten uit de duisternis, en des doods schaduwe brengt Hij voort in het licht.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 Hij vermenigvuldigt de volken, en verderft ze; Hij breidt de volken uit, en leidt ze.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 Hij neemt het hart van de hoofden des volks der aarde weg, en doet hen dwalen in het woeste, waar geen weg is.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 Zij tasten in de duisternis, waar geen licht is; en Hij doet hen dwalen, als een dronkaard.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
