Openbaring 6
1 Ik bleef toezien. Toen het Lam het eerste van de zeven zegels opende, hoorde ik één van de vier Dieren roepen als met de stem van de donder: "Kom uit!"
Я побачив, що Агнець відкрив першу із семи печаток, і почув, як одна з чотирьох живих істот голосом, схожим на грім, казала: «Підійди!»
2 Ik zag toe. En zie: een wit paard. En die er op zat, had een boog, en hem werd een kroon gegeven; als overwinnaar trok hij uit, om nog meer te overwinnen.
Я подивився, і ось – білий кінь! [Вершник], який сидів на ньому, мав лук. Йому дали корону, і він вирушив як переможець, щоб перемагати.
3 Toen het Lam het tweede zegel opende, hoorde ik het tweede Dier roepen: "Kom uit!"
Коли [Агнець] відкрив другу печатку, я почув, як друга жива істота сказала: «Підійди!»
4 En een ander paard kwam te voorschijn, vuurrood. Aan zijn berijder werd het gegeven, de vrede van de aarde weg te nemen, zodat men elkaar zou vermoorden; een groot zwaard werd hem ter hand gesteld.
І вийшов ще один кінь, вогняно-червоний. [Вершнику], який сидів на ньому, було дано силу забрати мир від землі, щоб [люди] вбивали одне одного. І дано було Йому великий меч.
5 Toen het Lam het derde zegel opende, hoorde ik het derde Dier roepen: "Kom uit!" Ik zag toe. En zie: een zwart paard; en die er op zat, had een weegschaal in zijn hand.
Коли Агнець відкрив третю печатку, я почув, як третя жива істота сказала: «Підійди!» Я подивився, і ось – чорний кінь! [Вершник], який сидів на ньому, мав у своїй руці вагу.
6 En ik hoorde een stem te midden der vier Dieren roepen: "Een maat tarwe voor een tienling, en voor een tienling drie maten gerst; maar de olie en de wijn moogt ge niet schaden!"
Потім я почув, як серед чотирьох живих істот пролунав голос, який казав: «Одна міра пшениці за динарій і три міри ячменю за динарій, а олії та вину не завдай шкоди!»
7 Toen het Lam het vierde zegel opende, hoorde ik de stem van het vierde Dier roepen: "Kom uit!"
Коли Агнець відкрив четверту печатку, я почув голос четвертої живої істоти, що сказала: «Підійди!»
8 Ik zag toe. En zie: een vaal paard; en die er op zat, heette de Dood, en de Onderwereld kwam achter hem aan. En hun werd macht gegeven over het vierde deel der aarde, om te doden met zwaard en hongersnood, met pest en wilde beesten. (Hadēs g86)
Я подивився, і ось – блідий кінь! [Вершника], який сидів на ньому, звали Смерть, і царство мертвих ішло за ним. І була дана їм влада над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем, голодом, чумою й дикими звірами землі. (Hadēs g86)
9 En toen het Lam het vijfde zegel opende, zag ik onder het altaar de zielen van hen, die waren geslacht om Gods woord en om de getuigenis, die ze hadden beleden.
Коли Він відкрив п’яту печатку, я побачив під вівтарем душі тих, хто був убитий через Слово Боже, і свідчення, яке вони зберегли.
10 En ze riepen met machtige stem: Hoelang nog, o heilige, waarachtige Heer, Velt Gij geen oordeel, En wreekt Gij ons bloed niet op hen, Die de aarde bewonen?
Вони гучно вигукнули: «Доки, Володарю, Святий і Правдивий, доки Ти не будеш судити мешканців землі й не помстишся за нашу кров?»
11 Toen werd aan ieder van hen een wit gewaad geschonken. Maar er werd hun aangezegd, dat ze nog een korte tijd moesten rusten, totdat hun mededienaars en broeders, die gedood zouden worden juist zoals zij, geheel voltallig zouden zijn.
Потім кожному з них був даний білий одяг, і було їм сказано почекати ще трохи, поки повну кількість їхніх товаришів та їхніх братів не буде вбито, так само, як і їх.
12 Ik bleef toezien, toen het Lam het zesde zegel opende: Een hevige aardbeving brak los; de zon werd zwart als een haren zak, de maan geheel als bloed;
Я спостерігав, як Він відкривав шосту печатку. І був великий землетрус, і сонце почорніло, мов мішковина, увесь місяць став криваво-червоний,
13 de sterren des hemels vielen neer op de aarde, zoals een vijgeboom zijn onrijpe vijgen laat vallen, als hij door een sterke wind wordt geschud;
а зірки з неба попадали на землю, як смоковниця скидає свої недозрілі плоди, коли її струшує сильний вітер.
14 de hemel kromp samen als een boek, dat zich oprolt; alle bergen en eilanden vloden weg van hun plaats.
Небо відступило, як згорнутий сувій, і кожна гора та острів були зрушені зі свого місця.
15 En de koningen der aarde, rijksgroten en legerhoofden, rijken en machtigen, alle slaven en vrijen, ze verborgen zich in de spelonken en rotsen der bergen.
Тоді земні царі, князі, полководці, багаті, могутні та всі інші, і раби, і вільні, сховалися в печерах та серед гірських скель.
16 En tot bergen en rotsen riepen ze uit: Valt op ons neer! Verbergt ons voor het aanschijn van Hem, die op de troon is gezeten, en voor de toorn van het Lam.
Вони закликали до гір та скель: «Впадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!
17 Want gekomen is de groote Dag van hun toorn! En wie kan dan blijven bestaan!
Бо настав великий День Їхнього гніву, і хто може вистояти?»
