Psalmen 81
1 Voor muziekbegeleiding; op de gittiet. Van Asaf. Jubelt voor God, onze sterkte, Juicht den God van Jakob ter eer;
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Stemt lofzangen aan, slaat de pauken, Met lieflijke citer en harp;
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Steekt deze maand de bazuinen, Bij volle maan voor de dag van ons feest!
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Want dit is een voorschrift aan Israël, En een bevel van Jakobs God:
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Een gebod, aan Josef gegeven, Na zijn tocht uit het land van Egypte, Toen hij een woord vernam, Dat hij nooit had gehoord:
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 Ik heb de last van uw schouders genomen, En uw handen werden van de draagkorf bevrijd.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 Gij riept in de nood, En Ik heb u verlost, In donderwolken u verhoord, Bij de wateren van Meriba u beproefd.
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Hoor, mijn volk, Ik ga het u plechtig verkonden; Israël, ach, luister naar Mij:
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Geen andere god mag er onder u zijn; Geen vreemden god moogt gij aanbidden!
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Ik ben Jahweh, uw God, die u uit Egypte heb geleid, En die uw mond heb gevuld, toen hij wijd was geopend!
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Maar mijn volk luisterde niet naar mijn stem, En Israël gehoorzaamde niet;
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Toen gaf ik ze prijs aan verstoktheid des harten, En iedereen ging zijn eigen weg.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Ach, had mijn volk naar Mij toch geluisterd, En Israël mijn wegen bewandeld!
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 Hoe snel had Ik dan zijn vijand vernederd, Mijn hand op zijn verdrukkers doen komen;
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Al hadden Jahweh’s haters Hem nog zo gevleid, Hun tijd was voor eeuwig gekomen!
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Maar u zou Ik spijzen met de bloem van de tarwe, En verzadigen met honing uit de rotsen.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
