Psalmen 81
1 Voor muziekbegeleiding; op de gittiet. Van Asaf. Jubelt voor God, onze sterkte, Juicht den God van Jakob ter eer;
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Stemt lofzangen aan, slaat de pauken, Met lieflijke citer en harp;
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Steekt deze maand de bazuinen, Bij volle maan voor de dag van ons feest!
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 Want dit is een voorschrift aan Israël, En een bevel van Jakobs God:
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 Een gebod, aan Josef gegeven, Na zijn tocht uit het land van Egypte, Toen hij een woord vernam, Dat hij nooit had gehoord:
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 Ik heb de last van uw schouders genomen, En uw handen werden van de draagkorf bevrijd.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 Gij riept in de nood, En Ik heb u verlost, In donderwolken u verhoord, Bij de wateren van Meriba u beproefd.
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hoor, mijn volk, Ik ga het u plechtig verkonden; Israël, ach, luister naar Mij:
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 Geen andere god mag er onder u zijn; Geen vreemden god moogt gij aanbidden!
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 Ik ben Jahweh, uw God, die u uit Egypte heb geleid, En die uw mond heb gevuld, toen hij wijd was geopend!
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Maar mijn volk luisterde niet naar mijn stem, En Israël gehoorzaamde niet;
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Toen gaf ik ze prijs aan verstoktheid des harten, En iedereen ging zijn eigen weg.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Ach, had mijn volk naar Mij toch geluisterd, En Israël mijn wegen bewandeld!
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 Hoe snel had Ik dan zijn vijand vernederd, Mijn hand op zijn verdrukkers doen komen;
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 Al hadden Jahweh’s haters Hem nog zo gevleid, Hun tijd was voor eeuwig gekomen!
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Maar u zou Ik spijzen met de bloem van de tarwe, En verzadigen met honing uit de rotsen.
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
