Psalmen 69
1 Voor muziekbegeleiding; op de wijze: "De leliën." Van David. Red mij, o God! Want het water staat aan mijn lippen;
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 Ik zink in een modderpoel weg, En voel geen grond meer onder de voeten; Ik ben in peilloze wateren geraakt, En de stroom sleurt mij mee.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 Ik ben afgemat van mijn schreien en schor is mijn keel; Mijn ogen staan mat van het staren naar God.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Talrijker dan de haren op mijn hoofd, zijn zij, die mij onverdiend haten. Talrijker dan mijn beenderen, die mij bestrijden zonder enige grond; En wat ik niet heb geroofd, Vordert men nog van mij terug.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 Gij zoudt het weten, o God, als ik iets dwaas had gedaan, En als ik schuld had, was het U niet verborgen!
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Laat dus in mij niet worden beschaamd, Die op U hopen, Heer, Jahweh der heirscharen; In mij niet te schande worden, Die U zoeken, Israëls God!
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Neen, om Uwentwil moet ik schande verduren, En bedekt het schaamrood mijn gelaat!
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 Ik ben een vreemdeling voor mijn broeders geworden, Een onbekende voor de zonen mijner moeder:
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 Want de ijver voor uw huis heeft mij verteerd, Op mij valt de smaad van hen, die U smaden.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 Als ik ween, en mij door vasten kastijd, Wordt het mij tot schande gerekend;
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 Trek ik het boetekleed aan, Men gaat er mee spotten;
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Die in de poort zitten, praten over mij, En de slempers maken er liedjes op.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 Maar tot U richt ik mijn bede, o Jahweh, In de tijd der genade, o God. Verhoor mij om uw grote ontferming, En om de trouw van uw hulp;
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Red mij uit de modderpoel en laat mij er niet in verzinken; Verlos mij, en trek mij uit de diepe wateren omhoog!
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Laat de watervloed mij niet overstelpen, de kolken verzwelgen, De afgrond zijn mond niet boven mij sluiten.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Red mij, Jahweh, naar de goedertierenheid uwer genade, En zie op mij neer naar uw grote ontferming;
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Verberg uw aanschijn niet voor uw dienaar, Verhoor mij spoedig, want het is mij bang om het hart!
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Wees mij nabij, en kom mij te hulp, Verlos mij om wille van mijn vijand!
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 Gij kent toch mijn smaad, mijn schaamte en schande, En al mijn verdrukkers staan U voor ogen;
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Gij weet, hoe de smaad mij het hart heeft gebroken, En hoe vertwijfeld ik ben. Ik wachtte op een, die medelijden had, maar er was er geen, Op troosters, maar ik vond ze niet.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 Ze gaven mij gal in plaats van spijs, En lesten mijn dorst met azijn.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Hun tafel worde hun tot een val, Hun offergelagen een strik;
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Laat hun ogen worden beneveld, zodat ze niet zien, En ontwricht hun lenden voor immer;
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Stort uw gramschap over hen uit, Uw woede moge hen treffen!
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Laat hun kamp tot steppe worden, En niemand hun tenten bewonen.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 Neen, ze vervolgden nog, dien Gij hadt geslagen, En vergrootten de smarten van die door U was gewond;
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Stapel de ene schuld op de andere, Zodat ze niet tot uw gerechtigheid komen;
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Laat ze uit het boek des levens worden geschrapt, Niet worden opgeschreven met de rechtvaardigen.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 Maar hoe ook geplaagd en bedroefd, Uw hulp, o God, zal mij redden!
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 Dan zal ik de Naam van God in liederen prijzen, En Hem loven en danken!
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 Dit zal Jahweh meer aangenaam zijn dan stieren, Meer dan varren met horens en hoeven.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Verheugt u, ongelukkigen, wanneer gij dit ziet; Zoekt naar God, en uw hart leeft weer op.
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 Want Jahweh hoort de behoeftigen aan, En versmaadt de geknevelden niet.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Hemel en aarde moeten Hem loven, De zeeën, met wat er in leeft!
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 Want God zal Sion verlossen, En de steden van Juda herbouwen. Men zal daarin terugkeren, En ze bezetten;
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 Het geslacht van zijn dienaars zal ze erven, En wie zijn Naam liefheeft, daar wonen!
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
