Psalmen 50
1 Een psalm van Asaf. De God der goden, Jahweh, spreekt en roept tot de aarde Van de opgang tot de ondergang der zon!
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Van Sion, de kroon der schoonheid, straalt God zijn heerlijkheid uit:
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Hij komt, onze God, en zwijgt niet meer! Verterend vuur gaat voor Hem uit, De stormwind woedt om Hem heen!
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Hij nodigt de hemelen uit, daarboven, En de aarde, om zijn volk te richten:
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 "Brengt Mij mijn getrouwen bijeen, Die door offers het Verbond met Mij sloten!"
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 En de hemelen verkondigen zijn gerechtigheid; Want God begint het gericht.
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Hoor, mijn volk, en laat Mij spreken; Het u betuigen, Israël: Ik Jahweh, uw God:
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Niet om uw offers spreek Ik u vrij, Of om uw brandoffers, Mij zonder ophouden gebracht.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Neen, Ik heb den stier uit uw stallen niet nodig, En geen bokken uit uw kooien.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Want Mij behoren alle dieren in het woud, Het vee en het wild op de bergen;
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Ik ken alle vogels in de lucht, Van Mij is wat zich beweegt op het veld.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Had Ik honger, Ik behoefde het ú niet te zeggen, Want Mij behoort de aarde met wat ze bevat.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Of zou Ik soms stierenvlees eten, En bokkenbloed drinken?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Neen, breng als uw offer een loflied aan God, Onderhoud uw geloften, den Allerhoogste gebracht,
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 En roep Mij aan in tijden van nood: Dan zal Ik u redden, en gij zult Mij eren.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Hoe waagt gij het, over mijn geboden te spreken, En uw mond vol te hebben van mijn Verbond,
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Terwijl gij toch de tucht veracht, En mijn woord in de wind slaat?
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Ziet gij een dief, gij loopt terstond met hem mee, En met echtbrekers gaat gij vriendschappelijk om.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Uw mond vloeit over van boosheid, En uw tong weeft bedrog;
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Gij spreekt schande over uw broeder, En werpt smaad op den zoon van uw moeder.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Dit hebt gij gedaan; en omdat Ik bleef zwijgen, Dacht gij nog: Ik ben niet beter dan gij. Daarom waarschuw Ik u, En breng het u onder het oog.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Godvergetenen, neemt het ter harte; Anders verscheur Ik u, en er is niemand, die u zal redden!
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Wie een loflied offert, eert Mij waarachtig, En wie deugdzaam leeft, hem toon Ik Gods heil!
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
