Psalmen 146

1 Halleluja! Loof Jahweh mijn ziel!

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Zolang ik leef, wil ik Jahweh prijzen, Mijn God verheerlijken, zolang ik besta!

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Vertrouwt niet op vorsten, Op mensen, die niet kunnen helpen:

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Is hun adem heen, ze keren terug tot het stof, En het is met hun plannen gedaan.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Gelukkig, wien de God van Jakob blijft helpen, Wiens hoop is gevestigd op Jahweh, zijn God:

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 Die hemel en aarde heeft gemaakt, De zee met wat ze bevat. Jahweh, die trouw blijft voor eeuwig,

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 De verdrukten verdedigt, Brood aan de hongerigen reikt, En de gevangenen bevrijdt!

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 Jahweh opent de ogen der blinden, Jahweh richt de gebukten weer op; Jahweh heeft de rechtvaardigen lief,

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 Jahweh draagt zorg voor de zwervers. Hij is een steun voor weduwen en wezen, Maar de bozen richt Hij te gronde:

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 Jahweh is Koning voor eeuwig; Uw God, o Sion, van geslacht tot geslacht!

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!