< Psalmen 135 >

1 Halleluja! Looft Jahweh’s Naam, Looft Hem, dienaars van Jahweh:
Алілу́я!
2 Gij, die in het huis van Jahweh staat, In de voorhoven van het huis van onzen God!
що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
3 Looft Jahweh: want Jahweh is goed, Verheerlijkt zijn Naam: want die is zo lieflijk;
Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
4 Want Jahweh heeft Zich Jakob verkoren, En Israël tot zijn bezit!
бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
5 Ja, ik weet het: Jahweh is groot, Onze Heer boven alle goden verheven;
Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Jahweh doet wat Hij wil In hemel en aarde, in zeeën en diepten.
Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
7 Hij laat de wolken verrijzen Aan de kimmen der aarde; Smeedt de bliksem tot regen, Haalt de wind uit zijn schuren.
Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
8 Hij was het, die Egypte’s eerstgeborenen sloeg, Van mensen en vee;
Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
9 Die tekenen en wonderen deed in uw midden, Egypte, Tegen Farao en al die hem dienden;
Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
10 Die talrijke volken versloeg, En machtige koningen doodde:
Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
11 Sichon, den vorst der Amorieten, En Og, den koning van Basjan. Hij was het, die alle vorsten vernielde En alle koninkrijken van Kanaän;
Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
12 En die hun land ten erfdeel gaf, Tot bezit aan Israël, zijn volk.
І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
13 Uw Naam duurt eeuwig, o Jahweh, Uw roem, o Jahweh, van geslacht tot geslacht;
Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Want Jahweh schaft recht aan zijn volk, En ontfermt Zich over zijn dienaars.
Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
15 Maar de goden der volken zijn zilver en goud, Door mensenhanden gemaakt:
Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
16 Ze hebben een mond, maar kunnen niet spreken; Ogen, maar kunnen niet zien;
вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
17 Oren, maar kunnen niet horen; Ze hebben geen adem in hun mond.
мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
18 Aan hen worden gelijk, die ze maken, En allen, die er op hopen!
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
19 Huis van Israël, zegent dan Jahweh; Huis van Aäron, zegent dan Jahweh;
Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
20 Huis van Levi, zegent dan Jahweh; Die Jahweh vrezen, zegent dan Jahweh;
Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
21 Gezegend zij Jahweh uit Sion, Hij, die in Jerusalem woont!
Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!

< Psalmen 135 >