Psalmen 106
1 Halleluja! Looft Jahweh, want Hij is goed En zijn genade duurt eeuwig!
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Wie kan Jahweh’s machtige daden vermelden, En heel zijn glorie verkonden?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Gelukkig hij, die de wet onderhoudt, En altijd het goede blijft doen!
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Wees ons indachtig, o Jahweh, Om uw liefde voor uw volk; Zoek ons op met uw heil,
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 Opdat wij het geluk uwer vrienden aanschouwen, Met uw blijde volk ons verblijden, Met uw erfdeel mogen roemen!
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Ach, wij hebben gezondigd met onze vaderen, Wij hebben misdreven en kwaad gedaan!
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Onze vaderen in Egypte Hebben al niet op uw wonderen gelet; En zonder aan uw talrijke gunsten te denken, Zich bij de Rode Zee tegen den Allerhoogste verzet!
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Toch redde Hij hen om wille van zijn Naam, En om zijn almacht te tonen:
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 Hij bedreigde de Rode Zee, ze liep droog, Hij leidde hen tussen de golven als door een uitgedroogd land.
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 Hij redde hen uit de hand van hun haters, Verloste hen uit de macht van hun vijand;
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 De wateren spoelden over hun vijanden heen, En geen bleef er over!
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Toen sloegen ze geloof aan zijn woorden, En zongen zijn lof.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Maar spoedig waren ze weer zijn werken vergeten, En wachtten zijn raadsbesluiten niet af;
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 Ze gaven zich in de woestijn aan hun gulzigheid over, En stelden God op de proef in de steppe.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 Hij schonk hun wat ze Hem vroegen, Maar Hij liet ze er spoedig van walgen.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 Daarna werden ze in hun kamp afgunstig op Moses, En op Aäron, aan Jahweh gewijd.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Maar de aarde spleet open, zwolg Datan in, En bedolf de bent van Abiram;
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 Vuur verbrandde hun aanhang, Vlammen verteerden de bozen!
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 Dan maakten ze een kalf bij de Horeb, En wierpen zich voor een afgietsel neer;
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 Ze verruilden hun Glorie Voor het beeld van een grasvretend rund.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 Ze vergaten God, hun Verlosser Die grote dingen in Egypte had gedaan,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 Wonderwerken in het land van Cham, Ontzaglijke daden bij de Rode Zee.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 En zeker had Hij hun verdelging beslist, Als Moses, zijn geliefde, er niet was geweest; Maar deze stelde zich tegen Hem in de bres, Om Hem te weerhouden, hen in zijn toorn te vernielen.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Later versmaadden ze het heerlijke land, En sloegen geen geloof aan zijn woord;
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 Ze begonnen in hun tenten te morren, En luisterden niet naar Jahweh’s stem.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 Toen stak Hij zijn hand tegen hen op: Hij zou ze neerslaan in de woestijn,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 Hun zaad verstrooien onder de volken, Ze over vreemde landen verspreiden!
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Dan weer koppelden ze zich aan Báal-Peor, En aten de offers van levenloze wezens;
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 Ze tergden Hem door hun gedrag, Zodat er een slachting onder hen woedde.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Toen trad Pinechas op, om de misdaad te wreken, En de slachting hield op;
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 Het werd hem tot verdienste gerekend, Van geslacht tot geslacht voor altijd.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 Ook bij de wateren van Meriba hebben ze Hem getergd, En ging het Moses om hunnentwil slecht:
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 Want ze hadden zijn stemming verbitterd, Zodat hem onbezonnen woorden ontsnapten.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 Ook verdelgden ze de volkeren niet, Zoals Jahweh het hun had bevolen;
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 Maar ze vermengden zich met de heidenen, En leerden hun gewoonten aan:
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Ze vereerden hun beelden, en die werden hun strik;
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Ze brachten hun zonen en dochters aan de goden ten offer;
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 Ze gingen onschuldig bloed vergieten, Het bloed van hun zonen en dochters; Ze offerden het aan de beelden van Kanaän, En het land werd door hun bloedschuld ontwijd.
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 Zo bezoedelden ze zich door eigen maaksels, En dreven overspel met het werk hunner handen!
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Toen werd Jahweh vergramd op zijn volk, En zijn erfdeel begon Hem te walgen:
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 Hij leverde ze aan de heidenen uit, En hun haters werden hun meesters;
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 Ze werden verdrukt door hun vijand, Moesten bukken onder hun macht.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 En al bracht Hij hun telkens verlossing, Ze bleven in hun opstand volharden! Maar werden ze door hun misdaad vermorzeld,
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Dan zag Hij neer op hun nood, zodra Hij hun smeken vernam;
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Dan was Hij voor hen zijn verbond weer indachtig, Had deernis met hen naar zijn grote ontferming;
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 Dan liet Hij hen genade vinden, Bij die hen hadden weggevoerd.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Ach, red ons Jahweh, onze God, En breng ons uit het land der heidenen samen: Opdat wij uw heilige Naam mogen danken, En uw heerlijkheid prijzen!
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Gezegend zij Jahweh, Israëls God, van eeuwigheid tot eeuwigheid! Laat heel het volk het herhalen: Amen! Halleluja!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
