Numeri 13
1 Daar sprak Jahweh tot Moses:
І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
2 Zend mannen uit, om het land Kanaän te verkennen, dat Ik aan Israëls kinderen zal geven; uit iedere vaderstam moet ge één man zenden en allen moeten het aanvoerders zijn.
„Пошли людей, і вони розвідають ханаа́нський край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одно́му чоловікові від пле́мени своїх батьків, кожного начальника в них“.
3 Moses zond hen dus op Jahweh’s bevel uit de woestijn Paran op weg. Al die mannen waren hoofden van de Israëlieten,
І послав їх Мойсей з пустині Пара́н за Господнім нака́зом. Усі вони мужі достойні, — вони го́лови Ізраїлевих синів.
4 en dit zijn hun namen: Uit de stam Ruben Sjammóea, de zoon van Zakkoer;
А оце ймення їх: для Рувимового племени — Шаммуа, син Заккурів;
5 uit de stam Simeon Sjafat, de zoon van Chori;
для Симеонового племени — Шафат, син Хоріїв;
6 uit de stam Juda Kaleb, de zoon van Jefoenne;
для Юдиного племени — Калев, син Єфуннеїв;
7 uit de stam Issakar Jigal, de zoon van Josef;
для Іссаха́рового племени — Їґ'ал, син Йосипів;
8 uit de stam Efraïm Hosjéa, de zoon van Noen;
для Єфре́мового племени — Осія, син Навинів;
9 uit de stam Benjamin Palti, de zoon van Rafoe;
для Веніями́нового племени — Палті, син Рафуїв;
10 uit de stam Zabulon Gaddiël, de zoon van Sodi;
для Завуло́нового племени — Ґаддіїл, син Содіїв;
11 uit de stam Josef en wel uit de stam Manasse Gaddi, de zoon van Soesi;
для Йо́сипового племени, для племени Манасіїного — Ґадді, син Сусіїв;
12 uit de stam Dan Ammiël, de zoon van Gemalli;
для Да́нового племени — Амміїл, син Ґемалліїв;
13 uit de stam Aser Setoer, de zoon van Mikaël;
для Аси́рового племени — Сетур, син Михаїлів;
14 uit de stam Neftali Nachbi, de zoon van Wofsi;
для Нефтали́мового племени — Нахбі, син Вофсіїв;
15 uit de stam Gad Geoeël, de zoon van Maki.
для Ґа́дового племени — Ґеуїл, син Махіїв.
16 Dit waren de namen der mannen, die Moses uitzond, om het land te verkennen; maar Moses noemde Hosjéa, den zoon van Noen, Josuë.
Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розві́дати той край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісу́с.
17 Moses zond ze dus uit, om het land Kanaän te verkennen, en zei hun: Trekt hier de Négeb in, en bestijgt het bergland.
І послав їх Мойсей розві́дати край ханаанський, та й промовив до них: „Підіть тут на пі́вдень, і вві́йдете на го́ру,
18 Ziet, hoe het met het land is gesteld; of het volk, dat er woont, sterk is of zwak, gering of talrijk;
та й побачите той край — який він, і наро́д, що сидить у ньому, — чи си́льний він, чи слаби́й, чи мали́й він, чи числе́нний?
19 of het land, waarin het woont, vruchtbaar of dor is: of de steden, die het bewoont, open zijn of versterkt;
І який той край, що він сидить у ньому, — чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, — чи в табо́рах, чи в тверди́нях?
20 of de bodem vet is of schraal; of er bomen zijn of niet; toont, dat ge moed hebt. Brengt ook wat vruchten van het land mee; het was toen juist de tijd der eerste druiven.
І яка та земля, — чи масна́ вона, чи пісна́? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відва́жні, і візьміть з пло́ду землі; а дні ці — дні виноградного первопло́ду“.
21 Zij trokken dan uit, om het land te verkennen van de woestijn Sin tot aan Rechob bij Chamat.
І зняли́ся вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.
22 Zij trokken de Négeb in, en bereikten Hebron, waar de Anakskinderen Achiman, Sjesjai en Talmai woonden; Hebron was zeven jaar eerder gebouwd dan het egyptische Sóan.
І пішли вони на пі́вдень, і прибули́ аж до Хевро́ну, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, наща́дки ве́летня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.
23 Zij drongen tot aan de vallei Esjkol door, waar zij een wijnrank met een druiventros afsneden, die zij met hun tweeën aan een stok moesten dragen; bovendien nog wat granaatappels en vijgen.
І прибули́ вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох поне́сли його на жерди́ні; також узяли́ із гранатів та з фіґ.
24 Men noemt die plaats Esjkol-vallei om de druiventros, die de Israëlieten daar hadden afgesneden.
Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.
25 Na het land te hebben verkend, keerden zij veertig dagen later terug,
І вернулися вони з ро́звідки того кра́ю по сорока́ днях.
26 en gingen naar Moses en Aäron en heel de gemeenschap der Israëlieten in de woestijn Paran te Kadesj, waar zij hun en heel de gemeenschap verslag uitbrachten, en hun de vruchten van het land lieten zien.
І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Ааро́на та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали́ справу їм та всій тій громаді, і показали плід того кра́ю.
27 Zij vertelden hem: Wij zijn dan in het land geweest, waar gij ons hebt heengezonden, en het druipt werkelijk van melk en honing; hier hebt ge zijn vruchten.
І вони розповіли́ йому та й сказали: „Прибули́ ми до кра́ю, куди ти послав був нас, — а він тече молоком та медом, а оце плід його!
28 Maar het volk, dat het land bewoont, is sterk en de steden zijn ontoegankelijk en zeer groot; bovendien hebben wij daar de Anakskinderen gezien.
Та наро́д той, що сидить у тім кра́ї, міцни́й, а міста укрі́плені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків ве́летня...
29 De Amalekieten wonen in de Négeb; de Chittieten, Jeboesieten en Amorieten in de bergen: en de Kanaänieten langs de zee en langs de oever van de Jordaan.
Амали́к сидить у краї південнім, а хітте́янин, і євусе́янин, і аморе́янин сидять на горі, а ханаане́янин сидить над морем та при Йорда́ні“.
30 Kaleb trachtte nog het volk, dat om Moses stond, gerust te stellen, en sprak: Laat ons zo gauw mogelijk optrekken, en het veroveren; want we kunnen het gemakkelijk aan!
А Калев утихомирював наро́д перед Мойсеєм та й сказав: „Конче вві́йдемо ми й заволоді́ємо ним, бо ми справді переможем його!“
31 Maar de mannen, die met hem waren opgetrokken, beweerden: We kunnen niet oprukken tegen dat volk; want het is sterker dan wij.
Та люди, що ходили з ним, сказали: „Ми не зможемо ввійти до того наро́ду, бо він сильніший за нас“.
32 En nu begonnen ze onder de Israëlieten allerlei praatjes te vertellen over het land, dat zij hadden verkend, en zeiden: Het land, dat we hebben doorkruist, om het te verkennen, verslindt zijn bewoners, en al het volk, dat we daar hebben gezien, is vreselijk groot.
І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той край, що розві́дали його, говорячи: „Той край, що ми перейшли́ по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх ме́шканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.
33 We hebben daar zelfs reuzen gezien, bij wie wij wel sprinkhanen leken, zowel in onze eigen ogen als in die van hen.
І там ми бачили ве́летнів, синів Ена́ка, з роду велетнів, і були́ ми в своїх оча́х немов та сарана́, і такими були ми і в їхніх оча́х“.
