Nchito 7
1 Mupayizi mupati wakati, “Makani aya ngakasimpe na?”
Каже тодї архиєрей: Чи справді се так?
2 Sitivini wakati, “Nobakwesu anomataata, mundiswilizye: Leza wabulemu wakalibonia kuli taata wesu Abbulahamu kali ku Mesopotamiya, katana kukkala mu Halani;
Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Месопотамиї, перш нїж оселив ся він у Харані,
3 wakati kulinguwe, “Longa uzwe munyika yakulindinywe abantu bakulindinywe, mpawo uye kunyika njensikakutondezye.”
і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
4 Mpawo wakazwa wasiya inyika yaba Kkaludiya akuyokkala ku Halani, kali nkuko oku wisi nakafwa, Leza wakamweeta munyika omuno mumukkede lino.
Тоді вийшовши в землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
5 Takwe nakamupa kuti ibelukono lwakwe pe, nikuba mweenya wakuti alyate kulinjiyo. Pesi wakamusyomezya - kuti uzomupa nyika eyi kuti ibe lukono lwakwe amazyalani akwe, nikuba takalina kuba amwana pe - kuchindi echo mpakati uzomupa nyika eyi mbuli lukono kulinguwe akumazyalani ayotobela nguwe.
І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги. а обіцяв дати йому її в державу і насінню його після него, як не було в него дитини.
6 Leza wakambula anguwe anzila eyi kuti bana bakwe bayokkala munyika yabwenzu, akuti bana banyika eyo bayobajata buzike akabapenzya kapati kwaminyaka ili myanda iine. Leza wakati,
Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
7 “Pesi ndiyobeteka musyobo wabantu abo ibayobajata buzike, kuzwa awo bayozwa bazoze omuno bazondikombe mubusena obuno.'
А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог, і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місці сьому.
8 Mpawo Leza wakapa Abbulahamu chizuminano chabupalule, elyo Abbulahamu wakazyala Ayizeki mpawo wamupalula mubuzuba bwamusanu aatatu; Ayizeki wakazyala Jakkobbu, mpawo Jakkobbu wakazyala ibalikkumi ababili.
І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
9 Lino nkambo kakuti Jozefu, bananyina bakamuchitila ibbivwe bakamuuzya ku Ijiputi, pesi Leza wakali anguwe
А патриярхи через зависть продали ИосиФа в Єгипет; і був з ним Бог,
10 wakamuvuna kuzwa kumapenzi akwe. Wakapa Jozefu choolwe abusongo kunembo lya Falo, mwami waku Ijiputi, iwakamusala kuba mwendelezi mu Ijiputi aatala lyempuli yakwe.
і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
11 “Lino kwakaba bbalanwe, amapenzi mapati mu Ijiputi yoonse amu Kkenani, mpawo bamataata bakabulikilwa chakulya.
Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Ханаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
12 Pesi Jakobbu nakamvwa kuti ku Ijiputi kuli chakulya, wakatuma bamataata kulwendo lutanzi.
Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгипті, післав отцїв наших найперш.
13 Mulwendo lwabo lwabili Jozefu wakalitondezya kubakulana baklwe, mpawo wakabazibya kuli Falo.
А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся званим Фараонові рід Йосифів.
14 Mpawo wakatuma bakulana bakwe kuti babwede bakaambile wisi kuti aze ku Ijiputi, antomwe abanzubo zyakwe bonse, kabali mweelwe wabantu bali makumi ali musanu aabili abantu bali musanu.
Піславши ж ЙосиФ, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
15 Lino Jakobbu wakayinka wakukkala mu Ijiputi wakufwida mumo, welwakwe abamataata.
Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
16 Bakabwezegwa batolwa ku Shekkemu bakubambwa mukabanda ka Abbulahamu nkakawula amuulo wansiliva kuzwa kubana ba Hamoli mu Shekkemu.
і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
17 Lino nichakamba kuzulila chiindi chachisyomezyo nchakali waamba kuli Abbulahamu, bantu bakakomena akuvula mu Ijiputi,
Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
18 lumwi kwaba uumbi mwami wakeendelezya Ijiputi mwami utakwe anchakalizi pe azya Jozefu.
аж поки настав инший цар, що не знав уже ЙосиФа.
19 Wakeena bantu besu akubamanikizya kuti bazibye kuzyalwa kwabana bacheche kuchitila kuti abajaye.
Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
20 Muchiindi nchicho echo Mozesi wakazyalwa wakali kweebeka loko kubusyu bwa Leza, wakalondolwa kwamyezi iitatu mung'anda yawisi.
Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяці в хатї батька його.
21 Eelyo nakagwisigwa aanze, mwana musimbi wa Falo wakamutangila akumukomezya mbuli mwana wakwe mulombe.
Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.
22 Mozesi wakali yiide mulibonse busongo bwaba Ijiputi, mpawo wakabasinguzu mumajwi akwe amumilimu yakwe.
І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.
23 “Pesi nakaamba kuzulizya minyaka ilimakumi aane wakayeeya mumoyo wakwe kuti aswaye babunyina ibazyalani lya Izilayeli.
Як же сповнивсь йому сорокодїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
24 Wakabona mu Izilayeli kalo kutamizigwa, Mozesi wakamuvuna mu Izilayeli nyina, wakali kupenzegwa mpawo wajaya mu Ijiputi:
І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єдиптянина.
25 Wakachita eezi kayeeyanga bantu bamukowa wakwe balaziba kuti Leza kwindila mukuboko kwakwe uyobapa lwangunuko pesi bo tebaka zimvwisisisya pe.
Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.
26 Mubuzuba butobela wakabona balumi babili kabalo kulwana, wakeezya kubavuna chaluumuno wati, “Nobalumi, muli bantu bamwi biyo, nkambonzi nimulokuchisana lwanu lwanu?”
Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
27 Pesi ulya umwi wakali wabisizya mwenzinyina wakamutontela kule mpawo wati, 'ngwani wakakusala kuti ube mwendelezi konotubeteka?
Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
28 Uyanda kundijaya na andime mbulimbwakajaya mu Ijiputi ulya ijilo?
Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?
29 Lino Mozesi nakamvwa obu wakachija, wakakuba muzwakule munyika yaba Midiyani oko nkwakakuzyala bana balombe babili.
Утік же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.
30 Elyo nikwakinda minyaka ilimakumi aane angelo wakalibonia kuli nguwe munkanda yakuchilundu cha Sinayi mumabangabanga amulilo kali muchiteeyo.
А як уплило сорок років, явивсь йому в пустині під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.
31 Lino Mozesi nakabona mulilo, zyakamuambya eezi, mpawo nakalikuya buswena afwifwi kuti abonesesye loko, kwakazwa ijwi lya Mwami lyakati,
Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:
32 “Ndime Leza wabamawuso, Leza wa Abbulahamu awa Ayizeki a Jakobbu.' Mozesi wakayoowa takwe nakayanda kulanga lubo pe oko.
Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.
33 Lino Mwami Leza wakati kulinguwe, gwisya insangu kumawulu aako, nkambo abusena mpoyimvwi mbusena busalala.
Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, - земля сьвята.
34 Ndabona loko kupenzegwa kwabantu bangu balimu Ijiputi; Ndamvwa kukwila kwabo, alimwi Ndasika kuza kuzobavuna; kwalino kweza, Ndilakutuma ku Ijiputi.'
Дивившись видів я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.
35 Oyu Mozesi nguwe ngubakakkaka nibakamba kuti, “Ngwani wakakubikka buzuluzi amubetesi?” - nguwe ngwakatuma Leza kuti abe muzuluzi amuvuni. Leza wakamutuma kwinda mukuboko kwamungelo iwakalibonia kuli Mozesi muchiteyo.
Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).
36 Mozesi wakabazulwida wabagwisya mu Ijiputi, nakachita zigambyo azitondezyo mu Ijiputi akuLwizi lwa Matete, amunkanda muminyaka ili makumi aane.
Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгипті, й на Червоному морі, і в пустиш сорок років.
37 “Oyu Mozesi ngonguwe wakaamba kuti kuba Izilayeli, 'Leza uyomupa musinsimi kazwa akati kababunyina, musinsimi uli mbuli ndime.'
Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.
38 Oyu ngomwalumi wakali mukwiizya amungelo wakali kwambula awe atala achilundu cha Sinayi, iwakali aamwi abamataata, iwakatambula imajwi apona kuti atwambile iswebo.
Се той, що був у зборі в пустині з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.
39 “Pesi bamataata bakakaka kumuswilizya; bakamutontela kule kuzwa kulimbabo, mpawo mumyoyo yabo bakabweda ku Ijiputi.
Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,
40 Echo chindi bakambila Aaloni kuti tupangile baleza batatuzulwide. Oyu Mozesi, wakatugwisya mu Ijiputi tatuzi pe ichachitika kulinguwe.'
говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало, ся з ним.
41 Lino bakapanga kanamani kumazuba ayo baleta chipayizyo kuli nkako, mpawo bakakondwa nkambo kamilimo yamaboko abo.
І зробили телця в дні ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.
42 Pesi Leza wakachengunuka mpawo wakapeda kukomba nyenyezi zyamulengalenga, mbuli mbukulembedwe mubbuku lyabasinsimi kuti, “Mwakandipana zipayizyo zyamitumba yabanyama kwaminyaka iili makumi aane munkanda, inywebo nobana ba Izilayeli?
Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзі пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви мені сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?
43 Mwakatambula chikombelo cha Moleki antomwe anyenyeezi yaleza waLafani, azikozyanio nzimwakapanga kuti muzikombe: alimwi Ndiyomubweza nkamwiinzye mu Bbabbiloni.'
Ні, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого РемФана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.
44 Bamataata bakalijisi idumba lyabukamboni munkanda, mbuli Leza mbwakalayilila nakaambula a Mozesi kuti welede kuchita mbuli mabambilo ngaakabona.
Намет сьвідчення був у отців наших у пустинї, як звелїв Той, Хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
45 Musule lyayaaya, bamataata, kabali ansi lyabuzuluzi bwa Johuwa, bakatambula idumba lyakubunanina baza alyo nibakakona bulono bwanyika. Leza wakabweza bulongo wanyanzya misyobo yabantu bakalikukkala mumo wabatanda kubusyu bwamataata. Elidumba lyakaliwo munyika omuno kusikila kuchindi cha Devidi,
Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днів Давидових.
46 oyu wakajana cholwe kubusyu bwa Leza, mpawo wakumbila kuti ajane busena bwakukkala bwang'anda ya Jakobbu.
Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
47 Pesi ngu Solomoni wakayaka ing'anda ya Leza.
Соломон же збудував йому храм.
48 Nekuba obo, Sijulu lyamajulu takkali mung'anda iyakwa amaboko, mbuli mbwaamba musinsimi kuti,
Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
49 “Ijulu nipande lyangu mpawo inyika ngimalyatililo amawulu angu. Musyobo uli weng'anda unga ulandiyakila? Mbwamba Mwami, an, mbobuli busena bwakulyokezya kwangu?
Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
50 Temaboko angu na akachita zintu eezi zyoonse?'
Хиба не моя рука зробила се все?
51 Inywebo nobasichizindwe, nobasyajumumoyo, noba nkunulumatwi, chindi chonse mulakaka Muuya Uusalala; mulijisi inchito zyabamawuso.
Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
52 Nguuli wabasinsimi ngubatakwe nibakapenzya bamawuso? Bakajaya basinsimi bakalibonia katana kusika pe Ululeme, mpawo lino mwaba basikumwaba abasikumujaya,
Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
53 Inywebo nobantu ibakatambula mulawu oyo wakabikwa aba angelo, mpawo mwakachilwa kuulondola?”
Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
54 Lino baalu bebboma nibakamvwa makani aya, bakanyongana mumyoyo bamulumina ntwino Sitivini.
Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
55 Pesi welwakwe, kazwide Muuya Uusalala, wakalungumana kujulu mpawo awo wabona bulemu bwa Leza. Elyo wakabona Mwami Jesu kayiimvwi kululyo lwa Leza.
Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,
56 Sitivini wakati, “Mulange, ndabona majulu kajulidwe, a Mwana amuntu ulimvwi kululyo lwa Leza.”
і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
57 Kuli ezi baalu bebboma bakasinka matwi aabo, bompoolola ajwi pati, bakachijana kuli nguwe amoyo umwi.
Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушне на него,
58 Bakamugwisizya aanze changuzu batanguna kumutulula mabwe, Bakamboni bakabika zisamo zyabo kumawulu amulombe uutegwa Sawulo.
і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклади одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
59 Lino nibakali kumutulula mabwe, wakali kusompezya kuli Leza kati, “Mwami Jesu tambula muuya wangu.”
і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
60 Wakafugama wayita ajwi ip[ati wasikuti, “Mwami, mutabapi mulandu pe kuchibi eechi nchibahita.” Lino nakamaninsya kwamba makani aya, wakona mpawo.
Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
