Ngeche 6
1 Wuoda, ka isechiwo singo ni jabathi, kata ka isingori ni inichul ni ngʼat mikia gope,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 ka diponi omaki nikech gima ne iwacho, mi idwodori kod weche mane oa e dhogi,
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 to tim kama, wuoda, mondo ibed thuolo, nikech isepodho e lwet jabathi: Dhiyo kendo ibolri e nyime; bangʼe to ikwa jabathino oweyi thuolo!
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Kik iwe nindo ohingi, kata ayula wangʼ oteri.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 To resri ibed thuolo, mana kaka mwanda mayombo jadwar, kata kaka winyo matony e obadho mar jamak winy.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 In janyawo, dhi ir biye; mondo ineye kendo ipar yoregi, mondo ibed mariek!
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Biye onge jatelo kata jaloch kata ruoth,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 to kata kamano, gikano chiembgi e ndalo oro, kendo gichoko chiembgi e ndalo keyo.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 In jasamuoyo, nyaka karangʼo ma ibiro bedo kinindo aninda kanyo? Karangʼo mibiro chiewoe mondo ia e nindo?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Nindo matin, ayula wangʼ matin, kwakruok matin kiyweyo,
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 to dhier biro monji ka janjore kendo chan ka jalweny momanore.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Ngʼat mamono kendo jaricho mawuotho awuotha kowacho weche mogak,
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 oningʼo wangʼe, owuoyo gi tiendene ka ogoro piny, kendo ogwelo ji gi lith lwetene,
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 ochano richo kod miriambo ei chunye, kinde duto okelo miero.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Kuom mano, masira biro make maloye apoya nono; notieke apoya nono, maonge resruok.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Nitie gik moko auchiel ma Jehova Nyasaye mon-go, chutho gin gik moko abiriyo ma ok more:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 wenge mag sunga, lep mariambo, lwedo machwero remo maonge ketho,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 chuny machano chenro maricho, tiende maringo kadhi e richo,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 jahang wach mawacho miriambo kendo ngʼatno makelo miero e kind jowete.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Wuoda, rit chike wuonu kendo kik iwe puonj minu.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Kan-gi ka ipandogi e chunyi nyaka chiengʼ; twegi e ngʼuti motegno.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Ka iwuotho, to gibiro chiki; to ka inindo, to giniriti; to ka ichiewo, to giniwuo kodi.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Nikech chikegi gin taya, to puonjni en ler, kendo kwer mikwerogo ngʼato kuom gima otimo marach kelo mana ngima,
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 mamiyo ibedo mabor gi dhako mandhaga kaachiel gi lep mayom mar dhako mabayo.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Kik ber mare mineno gi wangʼ omi chunyi gombe kata weye oywayi kolombi gi wangʼe.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Nikech ochot nyalo miyo ibed matin maromo gi nengo makati, to dhako ma jachode biro tieko ngimani.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Bende ngʼato nyalo tingʼo mach e kore, ma lepe ok owangʼ?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Bende ngʼato nyalo wuotho e mirni mar mach maliel, ma ok tiendene owangʼ?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Ma e kaka ngʼat ma terore gi chi ngʼat machielo chalo; ngʼato angʼata ma omule ok notony ma ok okum.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Ji ok cha jakuo kokwalo chiemo mondo ogaago kech kodenyo.
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 Kata kamano ka omake, to nyaka ochul nyadibiriyo, kata obedo ni en nengo mapek kuome makawo mwandu mag ode duto.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 To ngʼat ma terore gi chi ngʼat machielo onge gi rieko, ngʼat matimo kamano ketho ngimane owuon.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Pokne en chwat kod wichkuot kendo nobed gi wichkuot ma ok norum.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Nimar nyiego mamako chwor dhakono nyalo kelo tho, omiyo ka ochulo kuor, to nobed maonge ngʼwono kata matin.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 Ok enoyie chudo moro amora; ok enoyie asoya kata obedo ni en gima duongʼ manade.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
