Ngeche 31
1 Weche mag Ruoth Lemuel, ma gin weche matut ma min mare nopuonje.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Yaye wuoda, yaye wuoda mane anywolo! Winja, in wuoda mane anywolo bangʼ ka Nyasaye osewinjo lemo mane atimonego singruok.
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Kik iket tekri kuom mon, kata nyalo mari kuom jogo maketho ruodhi.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Ok en gima owinjore ne ruodhi, yaye Lemuel, mondo ruodhi omadh math makech, kata jotelo ogomb kongʼo gi chunygi duto,
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 nono ka gimetho to wigi diwil gi gima chik ochiko, ma gihiny joma ok nyal ka gitamogi e ratichgi.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Chiw kongʼo ne jogo ma chunygi ool, to math makech ne jogo ma chunygi lit.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Wegi mondo gimethi mondo wigi owil gi chan-gi kendo kik gichak gipar chandruokgi kendo.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Wuo ka ichwako joma ok nyal wacho wachgi gin giwegi, ka ichwako jogo maonge nyalo.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Wuo kendo ngʼad bura kare, chwak ratich jogo ma jochan kod jogo mochando.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Dhako ma kite longʼo en ngʼa manyalo nwangʼo? Nengone oloyo kite ma nengogi tek.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Chwore ogenogo chutho kendo onge gima oreme.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Okelone mana ber, ok hinyruok ndalo duto mar ngimane.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Oyiero yie rombe kod tworo kendo otiyo matek gi lwete.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Ochalo gi yiedhi mag ohala, kokelo chiemo moa kuma bor.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Ochiewo aa e nindo ka pod piny mudho, ochiwo chiemo ne joode to moko omiyo nyiri matiyone.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Omanyo puodho maber mi ongʼiew, kendo kuom ohala moloko opidhogo puothe mag olembe.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Otiyo tijene gi teko duto; kendo oratego e tije motiyo.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Oneno ni gik moloso miye ohala to tache ok tho gotieno.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Ei lwete otingʼo yie rombe kendo omako gir chwecho gi lith lwetene.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Oyawo bade ne joma jochan kendo otero lwete ne jogo mochando.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Ka piny ngʼich, oonge luoro ne joode, nikech giduto girwakore gi nengni mapichni.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Oloso raum ne kitandane, orwakore gi lewni marep-rep maralik ma nengogi tek.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Chwore imiyo luor e dhoranga dala maduongʼ, kama obedoe e dier jodongo mag gwengʼ.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Oloso lewni marep-rep mi ousgi, kendo omiyo johala gik moko.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Orwakore gi teko kod dimbruok; omiyo onyalo bedo mamor e ndalo mabiro.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Owuoyo gi rieko kendo puonj mar adiera ni e lewe.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Orito weche mag ode to ok ocham chiemb mifwadhi.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Nyithinde chungo kendo luonge ni en ngʼat mogwedhi, chwore bende pake, kawacho niya,
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 “Mon mangʼeny timo gik mabeyo, to in iloyogi duto.”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Ber mar wangʼ wuondo ji, to chia bende rumo; to dhako moluoro Jehova Nyasaye yudo pak.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Miye pak moromo kode mondo onwangʼ kendo we mondo tijene okelne pak e dhorangach mar dala maduongʼ.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
