Ngeche 22
1 Nying maber oloyo bedo gi mwandu mathoth; bedo gi pwoch ber moloyo fedha gi dhahabu.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Onge pogruok e kind jamoko kod jachan: Nikech Jehova Nyasaye e Jachwechgi duto.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Ngʼat mariek neno masira kabiro kendo opondo, to ngʼat mofuwo dhiyo adhiya nyime ma ohinyre.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Bolruok kod luoro Jehova Nyasaye kelo mwandu gi luor kod dak amingʼa.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Yore joma timo richo opongʼ gi kudho kod obadho; to ngʼat morito chunye obedo mabor kodgi.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Puonj nyathi e yo monego odhiye, to ka obedo maduongʼ to ok obi baro oa kuome.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Jochan gin wasumb jo-mwandu, to ngʼat moholo gimoro bedo misumba ngʼat mohole.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Ngʼatno mochwowo timbe richo kayo thagruok, to ludhe mar mirima ibiro ketho.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Ngʼat mangʼwon noyud gweth, nimar opogo chiembe kod jochan.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Riemb ngʼat ma jaro ji, to lweny bende aa, dhawo kod kinyruok rumo.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Ngʼat ma chunye ler kendo ma wuoyo gi ngʼwono biro bedo osiep ruoth.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Wangʼ Jehova Nyasaye rito ngʼeyo; to orundo weche mag jogo ma ok jo-adiera.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Jasamuoyo wacho niya, “Sibuor ni oko!” Kata, “Ibiro nega e yore mag dala!”
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Dho dhako ma jachode en bur matut; ngʼatno manie bwo mirimb Jehova Nyasaye biro lingʼore e iye.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Fuwo otwere e chuny nyathi, to ludh kum biro riembe mabor kode.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Ngʼat mathiro jochan mondo mwandune omedre kod ngʼat machiwo mich ne jomoko biro bedo jochan.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Chik iti kendo iwinj weche mag jomariek; ket chunyi ne gima apuonjo,
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 nimar en mor ka ikanogi ei chunyi kendo bed kodgi moikore e dhogi.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Mondo omi ibed gi geno kuom Jehova Nyasaye; apuonji tinendeni, in bende.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Donge asendikoni weche mowachi piero adek, weche mag puonj kod ngʼeyo,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 mapuonjou adiera gi weche migeno, mondo ichiw dwoko mowinjore ne ngʼat mane oori?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Kik ima jachan nikech gin jochan kendo kik ihiny joma ochando man-gi dwaro e kar bura,
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 nimar Jehova Nyasaye biro chwako buchgi, kendo tieko ngima joma tieko ngimagi.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Kik imak osiep gi ngʼat ma iye wangʼ piyo; kik iriwri bende gi ngʼatno makecho piyo,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 dipo nono ka ipuonjori yorene, ma iwuon idonj e obadho.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Kik ibed ngʼatno matimo singruok kata machungʼ ne ngʼato e gope;
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 ka ionge gi yo kaka dichul, nono to wuon gowino nyalo kawo kitandani.
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Kik igol kidi mar kiewo machon mane oket gi kweregi.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Bende ineno ngʼat molony e tije? Obiro tiyo ne ruodhi, ok onyal tiyo ne ji ma ok ongʼere.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
