Ngeche 18
1 Ngʼat ma ok jahera dwaro mana gige ok owinj puonj moro amora.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Ngʼat mofuwo ok mor kod winjo wach to omor mana gi wacho paroge owuon.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Ka richo biro, e kaka achaya biro, to wichkuot kelo duwruok.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Weche mag dho ngʼato tut ka nam, to soko mar rieko en aora mabubni kamol.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Ok en gima ber chwako ngʼat ma timbene richo kata ketho buch ngʼato maonge ketho.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Lew ngʼat mofuwo kelone dhawo, to dhoge luongo goch.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Dho ngʼat mofuwo ema tieke, to lewe ema bedo obadho ne ngimane.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Weche mag kuoth chalo gi chiemo mamit; gidhiyo e chuny dhano ma iye.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Ngʼat ma jasamuoyo e tich en owadgi ngʼat maketho gik moko.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Nying Jehova Nyasaye en ohinga maratego, ngʼat makare ringo ma pond kanyo kendo yud resruok.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Mwandu mar jomoko e ohinga mochiel motegno ma gigengʼorego, giparo ni en ohinga maonge ngʼama nyalo muko.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Kapok ngʼato opodho, to sunga bedo e chunye, to muolo kelo pak.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Chik iti kapok idwoko wach; ka ok itimo kamano to ibedo mofuwo kendo ikelo wichkuot.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Chuny ngʼato sire e tuo, to chuny mool, en ngʼa manyalo konyo?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Chuny ma weche donjone yudo ngʼeyo; to it mariek dwaro mondo weche odonjne.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Chiwo yawo yo ne ngʼat machiwo kendo tere e nyim jomadongo.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Ngʼat mokwongo keto wachne nenore ni en kare, nyaka ngʼat machielo bi maket penjo ne wachneno.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Goyo ombulu tieko larruok kendo thego joma roteke.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Kiketho ne owadu to duoge iri tek mana kadonjo e dala maduongʼ mochiel motegno; to larruok chalo gi dhorangeye mag dala modin gi lodi.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Wach mawuok e dho ngʼato ema miyo ngʼato yiengʼ; keyo mar dhoge ema miyo oyiengʼ.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Lep nigi teko mar ngima kod tho, to jogo mohere biro chamo olembe.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Ngʼatno moyudo dhako onwangʼo gima ber kendo oyudo ngʼwono moa kuom Jehova Nyasaye.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Ngʼat ma jachan ywak kokwayo ngʼwono, to ngʼat ma jamoko dwoko gi gero.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Ngʼat man-gi osiepe mangʼeny nyalo chopo e kethruok to nitie osiep moro masiko buti machiegni maloyo owadu.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
