Ngeche 14
1 Dhako mariek gero ode, to dhako mofuwo muko ode gi lwete owuon.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Ngʼat ma wuodhe oriere oluoro Jehova Nyasaye, to ngʼat ma yorene achach ochaye.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Wuoyo mar ngʼama ofuwo kelone mana goch e ngʼeye, to dho jomariek bedonegi ragengʼ.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Kama onge rwedhi, dipo bedo nono, to kama rwath nitiere keyo mangʼeny bedoe.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Janeno ma ja-adiera ok riambi, to janeno ma hango wach wacho mana miriambo.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Ngʼat ma jasunga nyalo dwaro rieko to ok oyud gimoro, ngʼeyo tiend wach to biro mayot ne ngʼat ma ongʼeyo pogo tiend weche.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Bed mabor gi ngʼat mofuwo nimar ok iniyud ngʼeyo tiend wach e dhoge.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Rieko mar jorieko en bedo gi paro ne yoregi, to fup joma ofuwo en wuondruok.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Joma ofuwo jaro kowachnegi mondo giwe richo, to ngʼwono iyudo kuom joma kare.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Chuny ka chuny ongʼeyo litne owuon, to onge ngʼato machielo manyalo bedo e mor ma en-go.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Od ngʼat marach ibiro ketho to kar dak mar ngʼat makare biro dhiyo nyime.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Nitie yo manenore ne dhano ni nikare, to gikone otero mana ngʼato e tho.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Kata e kinde mar nyiero, chuny nyalo bedo gi lit, to mor nyalo gik e kuyo.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Joma onge yie ibiro mi pok moromo gi timbegi, to ngʼat maber bende pok moromo kode.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Ngʼat mangʼeyone tin thoro yie gimoro amora, to ngʼat mariek paro gik motimo.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Ngʼat mariek oluoro Jehova Nyasaye kendo okwedo richo, to ngʼama ofuwo wiye tek kendo omuomore.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Ngʼat ma iye wangʼ piyo timo gik mofuwo, to ngʼat ma ja-miganga ji mon-go.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Joma ngʼeyogi tin nwangʼo fuwo, to jomariek irwako nigi ogut ngʼeyo.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Joricho kulore e nyim joma beyo, to jo-ajendeke e dhorangeye mag joma kare.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Jochan ok dwar kata gi jobutgi, to jo-mwandu nigi osiepe mangʼeny.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Ngʼatno machayo jabute timo richo, to ogwedhi ngʼatno mangʼwon gi jogo mochando.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Donge jogo machano marach lal nono? To jogo machano gima ber yudo hera kendo imiyogi luor.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Tich matek duto kelo ohala, to wuoyo awuoya maonge tim kelo dhier.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Mwandu jomariek e osimbo margi, to fup joma ofuwo nyago mana fuwo.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Janeno ma ja-adiera reso ji e tho, to janeno ma hango wach en jawuond.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Ngʼat moluoro Jehova Nyasaye nigi ohinga motegno, kendo nyithinde noyud kar pondo.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Luoro Jehova Nyasaye en soko mar ngima, ma reso ngʼato e obadho mag tho.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Ruoth ma joge ngʼeny ema yudo duongʼ, to ruoth maonge jogo morito to podho.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Ngʼat ma terore mos nigi winjo, to ngʼatno ma iye wangʼ piyo nyiso fupe.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Chuny man-gi kwe kelo ngima ni ringruok, to nyiego towo choke.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Ngʼat masando jochan nyiso achaya ne Jal mane ochweyogi, to ngʼato angʼata mangʼwon ni jogo mochando miyo Nyasaye luor.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Ka masira obiro, joricho itieko, to kata e tho ngʼat makare nigi kar pondo.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Rieko odak e chuny ngʼat ma weche donjone, to kata mana e dier joma ofuwo omiyo ingʼeye.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Tim makare tingʼo oganda malo, to richo en wichkuot ne ji.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Ruoth mor gi jatich mariek, to jatich makwodo wich yudo mirimbe.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
