Ngeche 13
1 Wuowi mariek winjo puonj wuon mare, to ngʼat ma wangʼe tek ok winj wach kikwere.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Ngʼat makare yudo pok maber kaluwore gi gik mowacho, to ngʼatno ma ok ja-adiera nigi gombo mar miero.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Ngʼatno morito dhoge orito ngimane, to ngʼatno ma wuoyo karodho wach biro dhiyo e kethruok.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Jasamuoyo dwaro gimoro gi chunye duto to ok oyud gimoro, to jakinda yudo gik moko duto modwaro.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Ngʼat makare mon kod gima ok adiera, to joricho kelo wichkuot kod dwanyruok.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 Tim makare rito ngʼat mobidhore, timbe maricho to tieko jaricho.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Ngʼat moro wuondore ni en ja-mwandu, to adiera oonge gimoro; to ngʼat machielo wuondore ni en jachan, to adiera en gi mwandu mangʼeny.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Mwandu ngʼato sa moro nyalo reso ngimane, to jochan onge gima bwogo.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 Ler mar ngʼat makare rieny maler, to taya mar ngʼat marach inego.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Sunga nywolo mana dhawo, to rieko iyudo kuom jogo moyie puonj.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Pesa moyud e yo ma ok kare lal nono, to ngʼat makano pesa matin matin miyo omedore.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 Gima igeno mobudho miyo chuny bedo matuo, to gima igeno motimore en yath mar ngima.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Ngʼat ma jaro puonj biro yudo pokne, to ngʼat moluoro chik imiyo pok maber.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 Puonj mar ngʼat mariek en soko mar ngima ma reso ngʼato e obadho mag tho.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 Bedo gi winjo kelo luor, to yor ngʼato ma ok ja-adier tek.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Ngʼato ka ngʼato mariek timo gik moko kuom ngʼeyo, to ngʼat mofuwo nyiso mana fupe.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Jaote marach donjo e chandruok, to jaote modimbore kelo konyruok.
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Ngʼat modagi siem nwangʼo dhier kod wichkuot, to ngʼato angʼata mawinjo kikwere to yudo duongʼ.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Geno mochopi en gima mit ne chuny, to joma ofuwo ok dwar aa e richo.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Ngʼat mawuotho gi ngʼama riek bedo mariek, to osiep joma ofuwo hinyore.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Chandruok luwo jaricho, to mwandu e ohand ngʼat makare.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 Ngʼat maber weyo mwandu ne nyithind nyithinde, to mwandu jaricho okan ni joma kare.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Puoth ngʼat ma jachan sa moro nyalo nyago chiemo mangʼeny, to tim ma ok kare tiekogi duto.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Ngʼat ma ok ti kod kede kuom chwado wuode, omon kod wuode, to ngʼat mohere bedo motangʼ mondo orieye.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Joma kare chiemo moromo kaka chunygi dwaro, to ii ngʼat marach nigi kech.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
