Ngeche 10
1 Ngeche mag Solomon: Wuowi mariek kelo mor ni wuon mare, to wuowi mofuwo miyo min mare chuny lit.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Mwandu moyudi e yo marach onge gi ohala; to tim makare reso ji e tho.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Jehova Nyasaye ok we ngʼat makare obed gi kech, to oketho gombo mar joricho.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Lwedo manyap miyo ngʼato bedo jachan, to lwedo ma jakinda kelo mwandu.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Ngʼat makayo cham e kinde oro en wuowi mariek, to ngʼat ma nindo kinde keyo en wuowi makwodo wich.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Gweth sidho kondo mar loch ewi ngʼat makare, to timbe mahundu opongʼ e dho ngʼat marach.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Paro miparogo ngʼat makare nobed gweth, to nying ngʼat marach nolal.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Ngʼat mariek e chunye rwako chike, to ngʼat mofuwo ma wachne ngʼeny dhi e kethruok.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Ngʼat mobidhore wuotho kaonge luoro, to ngʼatno maluwo yore mobam ibiro yudo mapiyo.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Ngʼat madiemo wangʼe giwuond kelo kuyo, to ngʼat mofuwo ma wachne ngʼeny dhi e kethruok.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Dho ngʼat makare en soko mar ngima, to timbe mahundu opongʼo dho ngʼat marach.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Sigu kelo miero, to hera umo maricho duto.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Rieko iyudo e dho jogo mongʼeyo tiend wach, to luth en mar ngʼe ngʼatno maonge gi rieko mar ngʼado bura.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Joma riek okano ngʼeyo, to dho joma ofuwo kelo kethruok.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Mwandu mar jomoko e ohinga mochiel motegno ma gigengʼorego, to dhier e kethruok mar jochan.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Pok joma kare kelonegi ngima, to mwandu ma joricho yudo kelonegi kum.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Ngʼat mawinjo weche mirieyego wuotho e yo madhiyo e ngima, to ngʼat motamore kethone tero ji mamoko e yor lal.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Ngʼatno mapando sigu manie chunye, dhoge nigi miriambo, to ngʼatno ma jakwoth ofuwo.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Ka weche ngʼeny, to richo ok nyal bare ma ok obetie, to ngʼat marito lewe oriek.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Lew ngʼat makare en fedha mowal, to chuny ngʼat marach nigi ohala matin.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Dho ngʼat makare konyo ji mangʼeny, to ngʼat mofuwo tho nikech rem mar ngʼeyo ngʼado bura.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Gweth mar Jehova Nyasaye kelo mwandu, kendo ok omed chandruok kuome.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Ngʼat mofuwo yudo mor e timbe maricho, to ngʼat man-gi winjo bedo mamor kuom rieko.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Gima ngʼat marach oluoro biro loye; to gima ngʼat makare dwaro ibiro miye.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Ka auka mager ofuto, to joricho otieko; to joma kare chungo motegno nyaka chiengʼ.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Mana kaka kong awayo machamo lak kendo ka iro malungo wenge, e kaka jasamuoyo ni jogo moore.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Luoro Jehova Nyasaye miyo idak amingʼa, to higni mar ngʼat marach ingʼado bedo machwok.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Geno mar joma kare en mor, to geno mar joricho nolal nono.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Yor Jehova Nyasaye e kar pondo ni joma kare, to en kethruok ni jogo matimo richo.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Joma kare ok nopudh ngangʼ, to joricho ok nodongʼ e piny.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Dho joma kare kelo rieko, to lep mar richo nongʼad oko.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Lew joma kare ongʼeyo gima owinjore, to dho joricho wacho mana gik mochido.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
