Mariko 7
1 Jo-Farisai gi jopuonj Chik moko ma noa Jerusalem nochokore but Yesu
І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
2 mi gineno ka jopuonjrene moko chiemo gi lwedo mochido, tiende ni lwedo ma ok olwoki e yor pwodhruok.
І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
3 Jo-Farisai gi jo-Yahudi duto ok chiem kapok gilwoko lwetgi e yor pwodhruok, kaluwore gi kit kweregi machon.
(бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
4 Ka gia e chiro to ok ginyal chamo gimoro kapok gilwokore. Girito timbegi moko machon mathoth: kaka luoko okombe gi agulni, gi bakunde mag lowo gi birike.
і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
5 Kuom mano jo-Farisai gi jopuonj chik nopenjo Yesu niya, “Angʼo momiyo jopuonjreni ketho chikwa kod puonj mag kwerewa, ka gichiemo gi lwedo mochido?”
Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
6 Nodwokogi niya, “Isaya ne ni kare kane okoro wach kuomu un joma wuondoregi; mana kaka ondiki ni, “‘Jogi paka mana gi dhogi kende, to chunygi bor koda.
Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
7 Gilama kayiem nono, to gik ma gipuonjo gin mana chike mag dhano.’
Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
8 Useweyo Chike Nyasaye mi koro umako mana puonj ma kwereu machon noweyonu.”
Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
9 Nowachonegi niya, “Un gi lony mathoth mar keto Chike Nyasaye tenge mondo urit puonju uwegi!
І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
10 Nikech Musa nowacho ni, ‘Luor wuonu gi minu;’kendo ni, ‘Ngʼato angʼata mokwongʼo wuon kata min nyaka negi.’
Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.
11 Un to uwacho ni ka ngʼato owacho ne wuon kata ne min ni, ‘Kony moro amora ma dine uyudo koa kuoma koro en Koban’ (tiende ni, mich mowal ne Nyasaye),
Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
12 to ngʼama kamano koro ok uyiene mondo okony wuon kata min.
і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
13 Kamano umiyo wach Nyasaye bedo maonge gi teko nikech wach kitu gi timbeu mane kwereu omiyou. Bende utimo gik mamoko mathoth maket gi mano.”
обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
14 Bangʼ mano Yesu noluongo oganda ire kendo nowachonegi niya, “Chikuru itu, un duto, mondo uwinj tiend wachni.
І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
15 Onge gimoro man oko mar dhano ma kodonjo e iye to nyalo miyo odok mogak. En adier ni gima wuok e dho ngʼato ema miyo odoko mogak. [
Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
16 Ngʼat man-gi it mar winjo wach mondo owinji.]”
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
17 Kane oseweyo oganda mi odonjo e ot, jopuonjrene nopenje tiend ngerono mane onyisogi.
І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
18 To nopenjogi niya, “Kare un bende wach pod ok donjnu? Donge ungʼeyo ni gima ni oko kodonjo ei dhano ok nyal miyo odok mogak?
І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?
19 Nikech ok odonji e chunye, to odonjo mana e ich bangʼe owuok oko mar dende.” (Ka Yesu nowacho ma, ne opwodho chiemo duto ni ler.)
бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
20 Nomedo wuoyo kowacho niya, “Gima wuok koa ei ngʼato ema miyo odoko mogak.
Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.
21 Nikech chuny dhano ema richo duto wuokie kaka: paro maricho, chode, kuo, nek, terruok,
З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22 kod wuoro; kaachiel gi timbe maricho, wuond, anjawo, ketho nying, sunga kod fuwo.
злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23 Gik marichogi duto wuok e chuny dhano kendo miyo ngʼato bedo mogak.”
все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24 Yesu noa kanyo modhi e gwengʼ mar Turo. Nodonjo e ot moro kendo ne ok odwar mondo ngʼato ongʼe ni en kanyo, kata kamano, bedone kanyo ne ok nyal tamo ji ngʼeyo.
І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25 Dhako moro ma nyare matin ne nigi jachien marach ka nowinjo ni Yesu kanyo nodhi ire gisano mi ogoyo chonge piny e nyime.
Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому
26 Dhakoni ne en nyar jo-Yunani monywol Foinike e piny Siria. Nobiro ir Yesu mohombe mondo oriemb jachien oa kuom nyare.
Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27 Nowachone niya, “We nyithindo ema okuong ochiem mayiengʼ, nikech ok en gima kare kawo chiemb nyithindo mondo idir ne guogi.”
Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.
28 Dhakono nodwoke kowacho niya, “Mano en adier, Ruoth, to kata mana guogi man e bwo mesa bende chamo ngʼinjo ma nyithindo olwaro piny.”
Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.
29 Eka Yesu nowachone niya, “Nikech dwokonino koro inyalo dhi. Jachien osewuok oweyo nyari.”
І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30 Dhakono nodhi dala moyudo nyathineno konindo e kitanda kendo ka jachien osea.
І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31 Yesu nowuok e gwengʼ mar Turo kaluwo Sidon, mi nolor nyaka Nam Galili mondo ochopi e gwengʼ mar Dekapoli.
І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32 Kuno, jomoko nokelone ngʼat moro mane ite odino kendo mane ok nyal wuoyo kata matin. Jogi nokwayo Yesu mondo oket lwete kuome.
І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33 Ka Yesu nosetero ngʼatno tenge, kogole oko e kind oganda, nosoyo lith lwetene e ite. Eka nongʼulo olawo mi omulo lew ngʼatno.
І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34 Nongʼiyo malo e polo, kendo noomo chunye kowacho niya, “Efatha!” (tiende ni, “Yawri!”)
І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35 Kar dhogeno it ngʼatno noyawore kendo lewe nogonyore mochako wuoyo maler.
І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
36 Yesu nochiko joma nenikanyo ni kik ginyis ngʼato wachni. To kaka nomedo kwerogino e kaka gin bende negimedo lando wachno.
І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
37 Ji duto mane owinjo wachno nodhier nono kagiwacho niya, “Osetimo gik moko duto maber, koda ka joma itgi odino omiyo winjo wach, kendo momni bende omiyo wuoyo.”
І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.
