Joshua 14
1 Koro magi e kuonde mane jo-Israel oyudo kaka girkeni e piny Kanaan, ma Eliazar jadolo, Joshua wuod Nun to gi jotend dhout Israel nopogonegi.
А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.
2 Girkeni mag-gi nochiw kuom goyo ombulu ni dhoudi ochiko gi nus, kaka Jehova Nyasaye nosechiko kokalo kuom Musa.
Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.
3 Musa nosepogo yo wuok chiengʼ mar aora Jordan ni dhoudi ariyo gi nus kaka girkeni, to ne ok opogo jo-Lawi girkeni e dier ogendini moko,
Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.
4 nimar yawuot Josef ne osepogore mi obedo dhoudi ariyo ma gin, Manase gi Efraim. Jo-Lawi ne ok oyudo pok moro e pinyno makmana mier mag dak, to gi lege ma rombgi kod dhogi nyalo kwayoe.
Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
5 Omiyo jo-Israel nopogo pinyno mana kaka Jehova Nyasaye nosechiko Musa.
Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.
6 Eka jo-Juda nodhi ir Joshua Gilgal kendo Kaleb ma wuod Jefune ma ja-Kenizi nowachone niya, “Ingʼeyo gima Jehova Nyasaye nowachone Musa, ngʼat Nyasaye ka en Kadesh Barnea kuomi kod an.
І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
7 Ne an ja-higni piero angʼwen kinde mane Musa jatich Jehova Nyasaye noora ka aa Kadesh Barnea mondo anon pinyni, kendo naduogone wach kaka chunya noneno,
Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
8 to owetena mane odhi koda nokelo wach mane onyoso chuny ji. To kata kamano, an to naluwo Jehova Nyasaye ma Nyasacha gi chunya duto.
А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.
9 Omiyo odiechiengno Musa nokwongʼorena ni, ‘E pinyno matiendi osenyono biro bedo girkeni magi kendo gi nyithindi nyaka chiengʼ, nikech useluwo Jehova Nyasaye ma Nyasacha gi chunyu duto.’
І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „ Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.
10 “Koro mana kaka Jehova Nyasaye nosingo, osemiya ngima kuom higni piero angʼwen gabich nyaka nowach ne Musa wachni, e kinde mane jo-Israel ne pod wuotho e thim. Omiyo Jehova Nyasaye oserito ngimana, makoro an gi higni piero aboro gabich!
А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
11 Kata kawuono pod ategno mana ka kinde mane Musa ooracha, kendo pod an-gi ilo mar dhi oko mondo akedi mana kaka ne an ndalo cha.
Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.
12 Koro miya piny manie godni mane Jehova Nyasaye nosingona odiechiengʼ cha. In iwuon ni iwinjo ni jo-Anak ni kanyo kendo miechgi madongo ne lach kendo ochiel gohinga makmana Jehova Nyasaye kokonya to abiro riembogi oko mana kaka nowacho.”
А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.
13 Eka Joshua nogwedho Kaleb wuod Jefune mi omiye Hebron kaka girkeni mare.
І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.
14 Omiyo Hebron osebedo mar Kaleb wuod Jefune ma ja-Kenizi nyaka aa chiengʼno, nikech noluwo Jehova Nyasaye, Nyasach Israel, gi chunye duto.
Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.
15 Chon ni luongo Hebron ni Kiriath Arba kaluwore gi Arba, mane jatelo maduongʼ e dier jo-Anak. Bangʼe pinyno nobedo gi kwe.
А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.
