Ayub 39
1 “Bende ingʼeyo kinde ma diek manie got nywolie? Bende iseneno gi wangʼi ka ngao nywolo nyathine?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Bende inyalo ngʼeyo dweche ma igi pongʼie? Bende ingʼeyo sa ma ginywolie?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 Gigoyo chonggi piny ka ginywol, kendo muoch makayogi rumo bangʼ mano.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Nyithindgi dongo motegno kendo mopugno ka gin e thim; kendo giwuok to ok giduogi.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 “En ngʼa mane ogonyo kanyna e bungu? En ngʼa mane ogonyo tonde mane otweyego?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Ne amiye thim motwo kaka dalane, kendo namiye kuonde motimo chumbi mondo odagie.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 Gidak mabor gi mier, omiyo ok giwinj koko ma ji goyo; kendo ok owinj koko mar jariembo.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 Okwayo ewi gode eka oyud lum mochamo kendo omanyo gimoro amora mangʼich.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 “Bende jowi ma e thim yie tiyoni? Bende inyalo kete mobed mos e kund jambi gotieno?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Bende inyalo boye moluni opara tir? Bende onyalo puroni kuonde modongʼ bangʼi ma ok opurore maber?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Bende diket genoni kuom tekone mangʼenygo? Bende inyalo weye ne tiji matek mondo otimni?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Bende in-gi adiera ni onyalo tingʼoni cham misekayo mokelni dala mi okelgi kar dino?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 “Udo kwadho bwombene gi mor, to ok onyal huyo moloyo magungu kod nyamnaha.
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 Onywolo tonge piny e lowo kendo oweyogi ewi kuoyo mondo giyud liet,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 kendo ok odew ni gimoro kata le mar bungu nyalo nyonogi mi gitore.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 Ojwangʼo nyithinde ma pod yom, ka gima ok gin mage owuon; to bende ok odew rem mane owinjo konywologi;
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 nikech Nyasaye ne ok omiye rieko kata paro mar pogo gima ber.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 Kata kamano ka oyaro bwombene mondo oringi, to oyombo kata mana faras maringo matek moloyo ma jaithne riembo.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 “In ema imiyo faras teko ma en-go koso in ema ne irwakone pien man-gi yier maboyo e ngʼute?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 In ema imiyo ochikore ka bonyo, kobwogo ji gi giro mar sunga?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 Ogwetho piny gi mirima gi tekre duto, kendo ogiro gi tekre duto kochomo kar lweny.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 Ok oluor kendo onge gima goye kibaji, kendo kata mana ligangla ok obadhrene.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 Pien motingʼie asere tuomore e bathe kama oliere, kaachiel gi tongʼ mamil kod bidhi.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Ogwetho koikore ne lweny; nikech ok onyal lingʼ mos ka turumbete oseywak.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 Ochur seche duto mowinjo ka turumbete ywak! Owinjo tik lweny gi kuma bor, kendo koko mar jochik lweny kod mano mar lweny owinjo chon.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 “Riekoni bende nyalo miyo ongo ringi mi oyar bwombene kochomo yo milambo?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Bende inyalo chiko ongo mi fu kochomo polo, kata miyo oger ode ewi yien?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 Odak ewi lwendni maboyo kendo odak kuno nyaka otieno; kendo kind lwendni e kare mar pondo.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 Kanyo ema omanye chiembe kendo wengene nyalo nene gi kuma bor.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 Nyithinde matindo to remo e chiembgi, kendo kama gima otho nitie, ema iyudogie.”
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
