Ayub 38
1 Eka Jehova Nyasaye nodwoko Ayub gi ei yamo maduongʼ. Nowacho kama:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 “Ma to en ngʼa ma umo riekona gi weche mofuwo?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Koro aa malo ka dichwo; mondo idwoka weche, madwaro penjigi.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 “Ne in kune chiengʼ mane achungo mise mag piny? Nyisa ane, bende ingʼeyo wachni!
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 En ngʼa mane opimo borne gi lachne? Ero iwacho ni ingʼeyo! En ngʼa mane orieyo tol kane ipime?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Mise mage noyie e angʼo? Koso en ngʼa mane oketo kidi momake motegno?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 Chiengʼ mane sulwe mokinyi wer kanyakla kendo mane malaike duto kok gimor?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 “En ngʼa mane ochoko nam kanyachiel moloro kuonde monyalo wuokgo kane obubni kowuok e bwo lowo?
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 En ngʼa mane otimo kamano kane aume gi boche kaka nangane kendo kane aboye ei mudho mandiwa;
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 kane aketone tongʼ mage kendo achungone dhorangeye ka keto sirni mage kuonde mowinjore?
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 Kane awacho ni, ‘Ka ema onego ichopie ma ok ikalo; ka e kama apaka magi nyalo dhwolore mi gike’?
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 “Bende nitiere chik misegolo mondo piny oyawre, kata nyiso kogwen mondo obedie?
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 Bende isechiko piny mondo oyawre maler mamiyo joricho wuok kuonde ma gipondoe?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Ka piny yawore to gik moko duto nenore maler; mana ka kido mogor e nanga.
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Joma timbegi richo itamoe ler, kendo lwetegi ma gitingʼo malo jony ma ok nyal timo gimoro.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 “Bende isewuotho michopo nyaka e sokni manie bwo nam kata wuotho ei kude kuonde mogajore?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Bende osenyisi dhorangaye mag tho? Koso bende iseneno dhorangeye mag tipo mag tho?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Bende ingʼeyo chuth ni piny duongʼ maromo nade? Nyisa ane ka ingʼeyo gigi duto?
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 “Yo miluwo kidhi dala ler en mane? Mudho to odak kanye?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 Bende inyalo kawogi mi idwokgi kuondegi? Bende ingʼeyo yo midhigo miechgi?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Nenore ni ingʼeyo, nikech ne gichakore kosenywoli! Isedak amingʼa miwuoro!
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 “Bende isedonjo e dere mokanie pe madongo kata neno dere mag pe matindo,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 ma akano ne kinde mag chandruok, ne odiechienge mag lweny gi kedo?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Bende ingʼeyo yo midhigo kuma mil polo riadore, kata yo ma yembe mag wuok chiengʼ wuokie kikeyo e piny?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 En ngʼa mane osiemo ni koth maduongʼ kod mor polo kama onego giluw,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 mondo okel ngʼich kama onge dhano modakie ma en piny motimo ongoro maonge dhano kata achiel,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 mondo oduog chuny piny motwo kendo omi lum mangʼich twi?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Koth bende nigi wuon mare? Wuon thoo mamoko e lum en ngʼa?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Min pe to en ngʼa? Min koyo maa e polo to en ngʼa,
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 mamiyo nam doko matek ka kidi, kendo mamiyo nam doko matek ka lwanda?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 “Bende inyalo choko sulwe mag yugni mitue? Bende inyalo keyo yugni mochokore kanyachiel?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Bende inyalo miyo sulwe maratego mondo owuogi e kindene mowinjore kata chiko sulwe mar olworo budho yo monego oluw?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Bende ingʼeyo chike mag polo? Bende inyalo keto chike Nyasaye mondo orit piny?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 “Bende inyalo golo chik ne boche polo mondo okel koth maduongʼ?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Bende ioro mor polo e yoregi ma giluwo? Bende digiduoki kagiwacho ni, ‘Eri wan ka’?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 En ngʼa mane oketo rieko e obwongo dhano kata mane oketo winjo e pache?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 En ngʼa mariek manyalo kwano boche polo? Koso en ngʼa manyalo lengʼogi mondo koth ochwe,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 milok buru bed matek malos gogni?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 “Bende dinyal dwaro chiemo ni sibuor madhako kendo ipidh sibuoche modenyo,
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 e kinde ma gibuto e gondgi kata ka gibuto e bungu?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 En ngʼa mamiyo agak chiemo ka nyithinde ywagore ne Nyasaye, kendo bayo koni gi koni ka dwaro chiemo?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
