Ayub 28
1 “Nitie kama ikunyoe fedha kod kama ilenyoe dhahabu.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Chuma ikunyo koa e lowo, kendo mula ilenyo kigolo kuom kite.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Ji kunyo kite ma nengogi tek kuonde matut mogik kendo motimo mudho, omenyo nyaka ei buche maboyo miwuoro, nyaka kuonde molil ti, mondo onwangʼie kite mabeyo.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Opowo kor gode modhi mabor gi kuonde ma ji odakie, mochop nyaka kuonde ma ji ok wuothie; ka giliero e tonde marundore koni gi koni.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Lowo e kama chiemo wuokie, to pinyne ibaroe lwendni gi mach.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Lwendinigo ema kite ma nengogi tek miluongo ni Safir wuokie kendo buru ema otingʼo dhahabu.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Kuom winy machamo ringʼo, onge moro amora mongʼeyo yore manie buchego, kendo onge achuth mosenene gi wangʼe.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Ondiegi mager pok nowuotho kuondego, kendo kata sibuor pok oruto kuno.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Ji baro lwanda matek ka chuma kendo thulo gode oko gie tiendegi.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Otucho kor lwanda; mi wengene ne mwandu duto manie kor gode.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Omanyo kuonde ma aore ochakoree, mi okel gik mopandi e lela.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 “To rieko to diyud kanye? Koso ere kuma ngʼeyo wuokie?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Dhano mangima ok ongʼeyo kaka iyude; kendo ok oyudre e piny joma ngima.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Kut wacho ni, ‘Oonge e iya;’ to nam wacho ni, ‘Oonge koda ka.’
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Ok nyal ngʼiewe gi dhahabu maler mogik kendo nengone ok nyal pim gi fedha.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Ok nyal ngʼiewe gi dhahabu mokuny Ofir, kata gi kite ma nengogi tek kaka Oniks kata Safir.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Dhahabu kata kite mamil ma nengogi tek ok nyal pimego bende ok nyal pime gi gima olos gi dhahabu.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Kit nam ma nengone tek kod kit ombo marieny ok di wuo kuomgi nikech nengo rieko oyombo nengo kit rubi maratiglo.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Kata mana kit topaz mokuny Kush ok nyal pim kode; ok nyal ngʼiewe gi dhahabu malerie mogik.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 “To rieko to diyud kanye? Koso ere kuma ngʼeyo wuokie?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Opondo ne wenge gik mangima duto, kendo opande koda kane winy mafuyo e kor polo.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Kethruok gi tho jowacho ni, ‘Humbe kende ema osechopo e itwa!’
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Nyasaye ema ongʼeyo yo miyudego kendo en kende ema ongʼeyo kama odakie,
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 nikech wengene okwako tungʼ piny gi tungʼ piny kendo oneno gimoro amora manie bwo polo.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Kane oguro teko mar yamo kendo opimo giko nembe,
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 kane ogolo chik ne koth kendo ogoro yor mil polo,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 e kinde mane onenoe rieko mi opimo berne kaka chalo mi onwangʼo.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Kendo nowachone dhano ni, ‘Luoro Ruoth Nyasaye kelo rieko, kendo ka idwaro bedo gi ngʼeyo to nyaka iwe richo!’”
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
