2 Weche Mag Ndalo 2
1 Solomon nochiwo chik mondo ger hekalu ni Nying Jehova Nyasaye kod ode mar ruoth.
І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царськи́й для се́бе.
2 Nondiko jotingʼ gik moko ji alufu piero abiriyo gi jopa kite e got ji alufu piero aboro kod nyipeche alufu adek gi mia auchiel.
І відлічив Соломон сімдеся́т тисяч чоловіка носії́в та вісімдеся́т тисяч чоловіка каменоте́сів у гора́х, а керівникі́в над ними — три тисячі й шість сотень.
3 Solomon noorone Hiram ruodh Turo wach niya, “Orna yiend sida kaka ne iorone wuora Daudi sida mane ogerogo ode mar dak.
І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: „Як зробив ти у батьком моїм Давидом, і послав був йому ке́дри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.
4 Sani achiegni gero hekalu ni Nying Jehova Nyasaye Nyasacha mondo achiwne kaka kar wangʼo ubani mangʼwe ngʼar e nyime. Hekaluni nobed kama iketoe makati mowal e nyime pile, kendo kama ichiwoe misengini miwangʼo pep mapile pile okinyi godhiambo. Misenginigi bende notim kinde Sabato kod ndalo ma dwe opor, kaachiel gi sewni moyier mag Jehova Nyasaye ma Nyasachwa. Ma en chik mochwere ni jo-Israel.
Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому́, щоб кадити перед Його лицем запашне́ кадило, і для постійного покла́дення хліба та для цілопа́лення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики́ та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!
5 “Hekalu ma anager nobed maduongʼ nikech Nyasachwa duongʼ moloyo nyiseche mamoko duto.
А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!
6 To en ngʼa manyalo gerone hekalu, ka kata polo malo kata polo mabor moloyo ok nyal romi? An to an ngʼa mondo agerne hekalu makmana gero kama iwangʼoe misengini e nyime?
А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на каді́ння перед лицем Його́!
7 “Yie iorna ngʼama olony e tij dhahabu kod fedha, kod mula kod nyinyo kendo mongʼeyo loso law maralik gi makwar kod marambulu kendo man-gi ngʼeyo kuom goro gik mamoko mondo oti gi jotichna molony man Juda gi Jerusalem mane Daudi wuora oketo.
А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пу́рпурі, і в че́рвені, і в блаки́ті, і що вміє вирізувати рі́зьби, ра́зом із тими мистця́ми, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких пригото́вив батько мій Давид.
8 “Kowna bende yiend sida gi saipras gi algumo mag Lebanon nimar angʼeyo ni jotiji olony e ngʼado yiende kanyo. Jotijena biro tiyo kanyakla kod jotijegi
І пошли мені з Ливану де́рева ке́дрового, кипари́сового та санда́лового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дере́ва ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,
9 mondo giikna yiende mangʼeny nikech hekalu magero nyaka bed maduongʼ kendo miwuoro.
щоб нагото́вити мені бе́зліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!
10 Anami jotichni ma jongʼad yien gunde alufu piero angʼwen mag ngano moregi, gi gunde alufu piero ariyo gariyo mag shairi gi degi alufu angʼwen mag divai kod depe alufu angʼwen mag mo.”
А ось деревору́бам, що стинають дере́ва, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч ко́рів, та ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч ба́тів, і оливи двадцять тисяч батів“.
11 Hiram ruodh Turo nodwoko Solomon gi baruwa kowacho: “Nikech Jehova Nyasaye ohero joge oseketi idoko ruodhgi.”
І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: „Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя“.
12 Kendo Hiram nomedo wacho niya, “Pak odogne Jehova Nyasaye ma Nyasach jo-Israel mane ochweyo polo gi piny! Osemiyo Ruoth Daudi wuowi mariek, mongʼeyo fwono tiend weche kendo fwenyo gik moko, en ema noger hekalu ne Jehova Nyasaye to gi od ruoth modakie owuon.
І сказав Хірам: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса́ та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання́, що збудує дім Господній та дім царський для се́бе!
13 “Aoroni Huram-Abi ngʼat man-gi lony maduongʼ
А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання́, Хурам-Аві,
14 ma min-gi ne nyar Dan to wuon-gi ne ja-Turo. Ne otiegore e tije dhahabu, kod fedha, mula kod nyinyo, kidi kod yien, kendo kuom loso lewni maralik gi marambulu gi marakwaro to gi law katana maber. En kod lony mangʼeny kuom kit goro duto kendo loso kido moro amora momiye. Enoti gi jotijegi molony kaachiel gi mag ruodha Daudi wuonu.
сина жінки з Данових дочо́к, — а батько його тиря́нин, — що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в дере́вах, у пу́рпурі й у блакиті, і в віссо́ні, і в че́рвені, і різати всяку різьбу, і вико́нувати всяку думку, що буде да́на йому з мистця́ми твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.
15 “Emomiyo ruodha yie iorna ngano gi shairi kod mo zeituni kod divai mane isingo.
А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.
16 Wanatongʼ yiend Lebanon moromo kaka idwaro kendo nwatwegi kanyakla ma wakwangʼ-gi e nam nyaka Jopa, eka iniomgi mitergi Jerusalem.”
А ми наруба́ємо дере́в із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плота́ми морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму“.
17 Solomon nokwano jodak duto man Israel bangʼ kwan mane wuon mare Daudi nosekwano kendo noyudo ni gin ji alufu mia achiel gi piero abich gadek gi mia auchiel.
І перелічи́в Соломон усіх людей прихо́дьків, що в Ізраїлевому Кра́ї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було зна́йдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.
18 Ne oketo ji alufu piero abiriyo kuomgi mondo obed jotingʼo to ji alufu piero aboro opa kite e gode kaachiel gi ji alufu adek gi mia auchiel ma nyipechegi mondo omi ji oti.
І він зробив із них сімдеся́т тисяч носіїв та вісімдеся́т тисяч каменотесів у гора́х, та три тисячі й шість сотень керівників, що спону́кували той наро́д до праці.
