Salme 95

1 Kom, lad os Juble, for HERREN, råbe af fryd for vor Frelses Klippe,

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 møde med Tak for hans Åsyn, juble i Sang til hans Pris!

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 Thi HERREN er en vældig Gud, en Konge stor over alle Guder;

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 i hans Hånd er Jordens dybder, Bjergenes Tinder er hans;

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 Havet er hans, han har skabt det, det tørre Land har hans Hænder dannet.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 Kom, lad os bøje os, kaste os ned, knæle for HERREN, vor Skaber!

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 Thi han er vor Gud, og vi er det Folk, han vogter, den Hjord, han leder. Ak, lytted I dog i Dag til hans Røst:

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 "Forhærder ej eders Hjerte som ved Meriba, som dengang ved Massa i Ørkenen,

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 da eders Fædre fristede mig, prøved mig, skønt de havde set mit Værk.

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Jeg væmmedes fyrretyve År ved denne Slægt, og jeg sagde: Det er et Folk med vildfarne Hjerter, de kender ej mine Veje.

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 Så svor jeg da i min Vrede: De skal ikke gå ind til min Hvile!

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“