Salme 58

1 (Til sangmesteren. Al-tasjhet. Af David. En miktam.) Er det virkelig Ret, I taler, I Guder, dømmer I Menneskenes Børn retfærdigt?

Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів. Чи справді ви, можновладці, говорите правду? Чи справедливо судите синів людських?

2 Nej, alle øver I Uret på Jord, eders Hænder udvejer Vold.

Авжеж! У серці чините беззаконня, на землі руки ваші наважуються на насильство.

3 Fra Moders Liv vanslægted de gudløse, fra Moders Skød for Løgnerne vild.

Відступники нечестиві вже від утроби матері, блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.

4 Gift har de i sig som Slangen, den stumme Øgle, der døver sit Øre

Їхня отрута подібна до отрути зміїної, до [отрути] глухої рогатої змії, що затуляє свої вуха,

5 og ikke vil høre på Tæmmerens Røst, på den kyndige Slangebesværger.

щоб не чути голосу шептунів, які вміло складають свої заклинання.

6 Gud, bryd Tænderne i deres Mund, Ungløvernes Kindtænder knuse du, HERRE;

Боже, розтрощи зуби в їхніх устах; вирви ікла у левів молодих, Господи!

7 lad dem svinde som Vand, der synker, visne som nedtrampet Græs.

Нехай зникнуть, як вода, що розтікається. Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.

8 Lad dem blive som Sneglen, opløst i Slim som et ufuldbårent Foster, der aldrig så Sol.

Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом [у спеку]; як викидень у жінки, що сонця не бачив.

9 Før eders Gryder mærker til Tjørnen, ja, midt i deres Livskraft river han dem bort i sin Vrede

Перш ніж казани ваші відчують [розпалений] хмиз, – чи зелений ще, чи сухий вже, – нехай вихор рознесе його!

10 Den retfærdige glæder sig, når han ser Hævn, hans Fødder skal vade i gudløses Blod;

Радітиме праведник, коли побачить помсту на них, коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.

11 Og Folk skal sige: "Den retfærdige får dog sin Løn, der er dog Guder, som dømmer på Jord!"

Тоді скаже людина: «Справді, є плід у праведника! Справді, є Бог, Що судить на землі!»