Salme 49
1 (Til sangmesteren. Af Koras sønner. En salme.) Hør det, alle Folkeslag, lyt til, al Verdens Folk,
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 både høj og lav, både rig og fattig!
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 Min Mund skal tale Visdom, mit Hjerte udgransker Indsigt;
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 jeg bøjer mit Øre til Tankesprog, råder min Gåde til Strengeleg.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Hvorfor skulle jeg frygte i de onde dage, når mine lumske Fjender omringer mig med Brøde,
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 de, som stoler på deres gods og bryster sig af deres store rigdom?
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Visselig, ingen kan købe sin sjæl fri og give Gud en løsesum
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 - Prisen for hans sjæl blev for høj, for evigt måtte han opgive det - så han kunde blive i Live
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 og aldrig få Graven at se;
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 nej, han skal se den; Vismænd dør, både Dåre og Tåbe går bort. Deres Gods må de afstå til andre,
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 deres Grav er deres Hjem for evigt, deres Bolig Slægt efter Slægt, om Godser end fik deres Navn.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Trods Herlighed bliver Mennesket ikke, han er som Dyrene, der forgår.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Så går det dem, der tror sig trygge, så ender det for dem, deres Tale behager. (Sela)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 I Dødsriget drives de ned som Får, deres Hyrde skal Døden være; de oprigtige træder på dem ved Gry, deres Skikkelse går Opløsning i Møde, Dødsriget er deres Bolig. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Frygt ej, når en Mand bliver rig, når hans Huses Herlighed øges;
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 thi intet tager han med i Døden, hans Herlighed følger ham ikke.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Priser han end i Live sig selv: "De lover dig for din Lykke!"
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 han vandrer til sine Fædres Slægt, der aldrig får Lyset at skue.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Den, som lever i Herlighed, men uden Forstand, han er som Dyrene, der forgår.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
