Salme 34
1 (Af David, da han lod afsindig for Abimelek, og denne jog ham fra sig, og han drog bort.) Jeg vil love HERREN til hver en Tid, hans Pris skal stadig fylde min Mund
[Псалом] Давидів, коли він вдавав із себе божевільного перед Авімелехом, був вигнаний від нього й пішов. Благословлятиму Господа повсякчасно, хвала Йому завжди в моїх устах.
2 min Sjæl skal rose sig af HERREN, de ydmyge skal høre det og glæde sig.
Душа моя хвалитиметься Господом; нехай почують смиренні й зрадіють.
3 Hylder HERREN i Fællig med mig, lad os sammen ophøje hans Navn!
Величайте Господа зі мною; звеличуймо разом ім’я Його!
4 Jeg søgte HERREN, og han svarede mig og friede mig fra alle mine Rædsler.
Я шукав Господа, і Він відповів мені й від усіх жахів моїх визволив мене.
5 Se hen til ham og strål af Glæde, eders Åsyn skal ikke beskæmmes.
Хто погляд свій звертав на Нього, ті засяяли [від радості], обличчя їхні не вкриються ганьбою.
6 Her er en arm, der råbte, og HERREN hørte, af al hans Trængsel frelste han ham.
Цей пригноблений кликав, і Господь почув і від усіх скорбот врятував його.
7 HERRENs Engel slår Lejr om dem, der frygter ham, og frier dem.
Ангел Господній стає табором довкола тих, хто боїться Його, і визволяє їх.
8 Smag og se, at HERREN er god, salig den Mand, der lider på ham!
Скоштуйте й побачте, що добрий Господь! Блаженний той, хто надію на Нього покладає!
9 Frygter HERREN, I hans hellige, thi de, der frygter ham, mangler intet.
Бійтеся Господа, святі Його, адже немає нестатку ні в чому у тих, хто боїться Його.
10 Unge Løver lider Nød og sulter, men de, der søger HERREN, dem fattes intet godt.
Молоді леви терплять нестачу й голодують, а ті, хто Господа шукає, у жодному добрі нестатку не відчувають.
11 Kom hid, Børnlille, og hør på mig, jeg vil lære jer HERRENs Frygt.
Приходьте, нащадки, послухайте мене, я навчу вас боятися Господа.
12 Om nogen attrår Liv og ønsker sig Dage for at skue Lykke,
Той, хто бажає насолоджуватися життям, хто хотів би бачити добро в [усі] дні,
13 så var din Tunge for ondt, dine Læber fra at tale Svig;
стримуй язик свій від зла й вуста свої від того, щоб говорити підступне.
14 hold dig fra ondt og øv godt, søg Fred og jag derefter.
Ухиляйся від зла й чини добро, шукай миру й прагни його.
15 Mod dem, der gør ondt, er HERRENs Åsyn for at slette deres Minde af Jorden; (vers 16 og 17 har byttet plads)
Очі Господа – на праведних, і вуха Його до зойку їхнього [прихилені].
16 på retfærdige hviler hans Øjne, hans Ører hører deres Råb;
Обличчя Господа – проти тих, хто чинить зло, щоб викорінити з землі пам’ять про них.
17 når de skriger, hører HERREN og frier dem af al deres Trængsel.
Кличуть [праведні], і Господь чує й від усіх скорбот їх визволяє.
18 HERREN er nær hos dem, hvis Hjerte er knust, han frelser dem, hvis Ånd er brudt.
Близький Господь до [людей] зі зламаним серцем, і тих, у кого дух розбитий, Він рятує.
19 Den retfærdiges Lidelser er mange, men HERREN frier ham af dem alle;
Багато лих у праведного, та від усіх них врятує його Господь.
20 han vogter alle hans Ledemod, ikke et eneste brydes.
Береже Він усі кістки його, жодна з них не буде зламана.
21 Ulykke bringer de gudløse Død, og bøde skal de, der hader retfærdige.
Зло приведе до смерті нечестивого, і ті, хто ненавидить праведника, будуть засуджені.
22 HERREN forløser sine Tjeneres Sjæl, og ingen, der lider på ham, skal bøde.
Визволяє Господь душі слуг Своїх, і не буде засуджений жоден із тих, хто надію на Нього покладає.
