Salme 25
1 (Af David.) HERRE, jeg løfter min sjæl til dig
Давидів.
2 min Gud jeg stoler på dig, lad mig ikke beskæmmes, lad ej mine Fjender fryde sig over mig.
Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Nej, ingen som bier på dig, skal beskæmmes; beskæmmes skal de, som er troløse uden Grund.
Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
4 Lad mig kende dine Veje, HERRE lær mig dine Stier.
Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
5 Led mig på din Sandheds Vej og lær mig, thi du er min Frelses Gud; jeg bier bestandig på dig.
провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
6 HERRE, kom din Barmhjertighed i Hu og din Nåde, den er jo fra Evighed af.
Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 Mine Ungdomssynder og Overtrædelser komme du ikke i Hu, men efter din Miskundhed kom mig i Hu, for din Godheds Skyld, o HERRE!
Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 God og oprigtig er HERREN, derfor viser han Syndere Vejen.
Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
9 Han vejleder ydmyge i det, som er ret, og lærer de ydmyge sin Vej.
Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
10 Alle HERRENs Stier er Miskundhed og Trofasthed for dem, der holder hans Pagt og hans Vidnesbyrd.
Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
11 For dit Navns Skyld, HERRE, tilgive du min Brøde, thi den er stor.
Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
12 Om nogen frygter HERREN, ham viser han den Vej, han skal vælge;
Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
13 selv skal han leve i Lykke og hans Sæd få Landet i Eje.
душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
14 Fortroligt Samfund har HERREN med dem, der frygter ham, og han kundgør dem sin Pagt.
При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
15 Mit Øje er stadig vendt imod HERREN, thi han frier mine Fødder af Snaren.
Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Vend dig til mig og vær mig nådig, thi jeg er ene og arm.
Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Let mit Hjertes Trængsler og før mig ud af min Nød.
Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Se hen til min Nød og min Kvide og tilgiv alle mine Synder.
Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Se hen til mine Fjender, thi de er mange og hader mig med Had uden Grund.
Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Vogt min Sjæl og frels mig, jeg lider på dig, lad mig ikke beskæmmes.
Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 Lad Uskyld og Retsind vogte mig, thi jeg bier på dig, HERRE.
Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 Forløs, o Gud, Israel af alle dets Trængsler!
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
