Salme 147
1 Halleluja! Ja, det er godt at lovsynge vor Gud, ja, det er lifligt, lovsang sømmer sig.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Herren bygger Jerusalem, han samler de spredte af Israel,
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 han læger dem, hvis Hjerte er sønderknust, og forbinder deres Sår;
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 han fastsætter Stjemernes Tal og giver dem alle Navn.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Vor Herre er stor og vældig, hans Indsigt er uden Mål;
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 HERREN holder de ydmyge oppe, til Jorden bøjer han gudløse.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Syng for HERREN med Tak, leg for vor Gud på Citer!
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Han dækker Himlen med Skyer, sørger for Regn til Jorden, lader Græs spire frem på Bjergene og Urter til Menneskers Brug;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Føde giver han Kvæget og Ravneunger, som skriger;
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 hans Hu står ikke til stærke Heste, han har ikke Behag i rapfodet Mand;
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 HERREN har Behag i dem, der frygter ham, dem, der bier på hans Miskundhed.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Lovpris HERREN, Jerusalem, pris, o Zion, din Gud!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Thi han gør dine Portstænger stærke, velsigner dine Børn i din Midte;
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 dine Landemærker giver han Fred, mætter dig med Hvedens Fedme;
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 han sender sit Bud til Jorden, hastigt løber hans Ord,
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 han lader Sne falde ned som Uld, som Aske spreder han Rim,
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 som Brødsmuler sender han Hagl, Vandene stivner af Kulde fra ham;
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 han sender sit Ord og smelter dem, de strømmer, når han rejser sit Vejr.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Han kundgør sit Ord for Jakob, sine Vedtægter og Lovbud for Israel.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Så gjorde han ikke mod andre Folk, dem kundgør han ingen Lovbud. Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
