Salme 144
1 (Af David.) Lovet være HERREN, min Klippe, som oplærer mine hænder til Strid mine Fingre til Krig,
Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.
2 min Miskundhed og min Fæstning, min Klippeborg, min Frelser, mit Skjold og den, jeg lider på, som underlægger mig Folkeslag!
[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.
3 HERRE, hvad er et Menneske, at du kendes ved det, et Menneskebarn, at du agter på ham?
Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?
4 Mennesket er som et Åndepust, dets Dage som svindende Skygge.
Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.
5 HERRE, sænk din Himmel, stig ned og rør ved Bjergene, så at de ryger;
Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.
6 slyng Lynene ud og adsplit Fjenderne, send dine Pile og indjag dem Rædsel;
Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.
7 udræk din Hånd fra det høje, fri og frels mig fra store Vande,
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,
8 fra fremmedes Hånd, de, hvis Mund taler Løgn, hvis højre er Løgnehånd.
що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
9 Gud, jeg vil synge dig en ny Sang, lege for dig på tistrenget Harpe,
Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –
10 du, som giver Konger Sejr og udfrier David, din Tjener.
Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.
11 Fri mig fra det onde Sværd, frels mig fra fremmedes Hånd, de, hvis Mund taler Løgn, hvis højre er Løgnehånd.
Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
12 I Ungdommen er vore Sønner som højvoksne Planter, vore Døtre er som Søjler, udhugget i Tempelstil;
Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;
13 vore Forrådskamre er fulde, de yder Forråd på, Forråd, vore Hjorde føder Tusinder, Titusinder på vore Marker,
комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;
14 fede er vore Okser; intet Murbrud, ingen Udvandring, ingen Skrigen på Torvene.
бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.
15 Saligt det Folk, der er således stedt, saligt det Folk, hvis Gud er HERREN!
Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!
