Salme 129

1 (Sang til Festrejserne.) De trængte mig hårdt fra min ungdom - så siger Israel

Пісня проча́н.

2 de trængte mig hårdt fra min Ungdom, men kued mig ikke.

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 Plovmænd pløjed min Ryg, trak lange Furer;

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 retfærdig er HERREN, han overskar de gudløses Reb.

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Alle, som hader Zion, skal vige med Skam,

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 blive som Græs på Tage, der visner, førend det skyder Strå,

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 og ikke fylder Høstkarlens Hånd og Opbinderens Favn;

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 Folk, som går forbi, siger ikke: "HERRENs Velsignelse over eder! Vi velsigner eder i HERRENs Navn!"

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“