Salme 127

1 (Sang til Festrejserne. Af Salomo.) Dersom HERREN ikke bygger huset, er Bygmestrenes Møje forgæves, dersom HERREN ikke vogter Byen, våger Vægteren forgæves.

Пісня проча́н. Соломо́нова.

2 Det er forgæves, I står årle op og går sent til Ro, ædende Sliddets Brød; alt sligt vil han give sin Ven i Søvne.

Даре́мно вам ра́но вставати, допі́зна сидіти, їсти хліб загорьо́ваний, — Він і в спанні́ подасть другові Своє́му!

3 Se, Sønner er HERRENs Gave, Livsens Frugt er en Løn.

Діти — спа́дщина Господнє, плід утро́би — нагоро́да!

4 Som Pile i Krigerens Hånd er Sønner, man får i sin Ungdom.

Як стрі́ли в руках того ве́летня, так і сини́ молоді́:

5 Salig den Mand, som fylder sit Kogger med dem; han beskæmmes ej, når han taler med Fjender i Porten.

блаженний той муж, що сагайдака́ свого ними напо́внив, — не бу́дуть такі посоро́млені, коли в брамі вони говори́тимуть із ворога́ми!