Salme 120

1 (Sang til Festrejserne.) Jeg råbte til HERREN i Nød, og han svarede mig.

Пісня проча́н.

2 HERRE, udfri min Sjæl fra Løgnelæber, fra den falske Tunge!

Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

3 Der ramme dig dette og hint, du falske Tunge!

Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

4 Den stærkes Pile er hvæsset ved glødende Gyvel.

Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

5 Ve mig, at jeg må leve som fremmed i Mesjek, bo iblandt Kedars Telte!

Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

6 Min Sjæl har længe nok boet blandt Folk, som hader Fred.

Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

7 Jeg vil Fred; men taler jeg, vil de Krig!

я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!