< Salme 107 >
1 Halleluja! Lov Herren, thi han er god, thi hans Miskundhed varer evindelig!
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
2 Så skal HERRENs genløste sige, de, han løste af Fjendens Hånd
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
3 og samlede ind fra Landene, fra Øst og Vest, fra Nord og fra Havet.
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
4 I den øde Ørk for de vild, fandt ikke Vej til beboet By,
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
5 de led både Sult og Tørst, deres Sjæl var ved at vansmægte;
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
6 men de råbte til HERREN i Nøden, han frelste dem at deres Trængsler
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
7 og førte dem ad rette Vej, så de kom til beboet By.
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
8 Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
9 Thi han mættede den vansmægtende Sjæl og fyldte den sultne med godt.
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
10 De sad i Mulm og Mørke, bundne i pine og Jern,
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
11 fordi de havde stået Guds Ord imod og ringeagtet den Højestes Råd.
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
12 Deres Hjerte var knuget af Kummer, de faldt, der var ingen, som hjalp;
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
13 men de råbte til HERREN i Nøden, han frelste dem af deres Trængsler,
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
14 førte dem ud af Mørket og Mulmet og sønderrev deres Bånd.
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
15 Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn.
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
16 Thi han sprængte Døre af Kobber og sønderslog Slåer af Jern.
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
17 De sygnede hen for Synd og led for Brødes Skyld,
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
18 de væmmedes ved al Slags Mad, de kom Dødens Porte nær
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
19 men de råbte til Herren i Nøden, han frelste dem af deres Trængsler,
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
20 sendte sit Ord og lægede dem og frelste deres Liv fra Graven.
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
21 Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
22 og ofre Lovprisningsofre og med Jubel forkynnde hans Gerninger.
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
23 De for ud på Havet i Skibe, drev Handel på vældige Vande,
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
24 blev Vidne til HERRENs Gerninger, hans Underværker i Dybet;
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
25 han bød, og et Stormvejr rejste sig, Bølgerne tårnedes op;
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
26 mod Himlen steg de, i Dybet sank de, i Ulykken svandt deres Mod;
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
27 de tumled og raved som drukne, borte var al deres Visdom;
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
28 men de råbte til HERREN i Nøden, han frelste dem af deres Trængsler,
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
29 skiftede Stormen til Stille, så Havets Bølger tav;
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
30 og glade blev de, fordi det stilned; han førte dem til Havnen, de søgte.
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
31 Lad dem takke HERREN for hans Miskundhed, for hans Underværker mod Menneskens Børn,
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
32 ophøje ham i Folkets Forsamling og prise ham i de Ældstes Kreds!
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
33 Floder gør han til Ørken og Kilder til øde Land,
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
34 til Saltsteppe frugtbart Land for Ondskabens Skyld hos dem, som - bor der.
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
35 Ørken gør han til Vanddrag, det tørre Land til Kilder;
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
36 der lader han sultne bo, så de grunder en By at bo i,
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
37 tilsår Marker og planter Vin og høster Afgrødens Frugt.
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
38 Han velsigner dem, de bliver mange, han lader det ikke skorte på Kvæg.
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
39 De bliver få og segner under Modgangs og Kummers Tryk,
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
40 han udøser Hån over Fyrster og lader dem rave i vejløst Øde.
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
41 Men han løfter den fattige op af hans Nød og gør deres Slægter som Hjorde;
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
42 de oprigtige ser det og glædes, men al Ondskab lukker sin Mund.
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
43 Hvo som er viis, han mærke sig det og lægge sig HERRENs Nåde på Sinde!
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.