< Salme 102 >

1 (Bøn af en elendig, når hans Kraft svigter, og han udøser sin Klage for HERREN.) HERRE, lyt til min bøn, lad mit råb komme til dig,
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 skjul dog ikke dit Åsyn for mig; den Dag jeg stedes i Nød, bøj da dit Øre til mig; når jeg kalder, så skynd dig og svar mig!
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Thi mine Dage svinder som Røg, mine Ledemod brænder som Ild;
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 mit Hjerte er svedet og - visnet som Græs, thi jeg glemmer at spise mit Brød.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Under min Stønnen klæber mine Ben til Huden;
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 jeg ligner Ørkenens Pelikan, er blevet som Uglen på øde Steder;
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 om Natten ligger jeg vågen og jamrer så ensom som Fugl på Taget;
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 mine Fjender håner mig hele Dagen; de der spotter mig, sværger ved mig.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Thi Støv er mit daglige Brød, jeg blander min Drik med Tårer
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 over din Harme og Vrede, fordi du tog mig og slængte mig bort;
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 mine Dage hælder som Skyggen, som Græsset visner jeg hen.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Men du troner evindelig, HERRE, du ihukommes fra Slægt til Slægt;
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 du vil rejse dig og forbarme dig over Zion, når Nådens Tid, når Timen er inde;
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 thi dine Tjenere elsker dets Sten og ynkes over dets Grushobe.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Og HERRENs Navn skal Folkene frygte, din Herlighed alle Jordens Konger;
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 thi HERREN opbygger Zion, han lader sig se i sin Herlighed;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 han vender sig til de hjælpeløses Bøn, lader ej deres Bøn uænset.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 For Efterslægten skal det optegnes, af Folk, der skal fødes, skal prise HERREN;
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 thi han ser ned fra sin hellige Højsal, HERREN skuer ned fra Himmel til Jord
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 for at høre de fangnes Stønnen og give de dødsdømte Frihed,
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 at HERRENs Navn kan forkyndes i Zion, hans - Pris i Jerusalem,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 når Folkeslag og Riger til Hobe samles for at tjene HERREN.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Han lammed min Kraft på Vejen, forkorted mit Liv.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Jeg siger: Min Gud, tag mig ikke bort i Dagenes Hælvt! Dine År er fra Slægt til Slægt.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Du grundfæsted fordum Jorden, Himlene er dine Hænders Værk;
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 de falder, men du består, alle slides de op som en Klædning;
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 som Klæder skifter du dem; de skiftes, men du er den samme, og dine År får aldrig Ende!
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Dine Tjeneres Børn fæster Bo, deres Sæd skal bestå for dit Åsyn.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».

< Salme 102 >