Matthæus 14
1 På den Tid hørte Fjerdingsfyrsten Herodes Rygtet om Jesus.
У той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
2 Og han sagde til sine Tjenere: "Det er Johannes Døberen; han er oprejst fra de døde, derfor virke Kræfterne i ham."
та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3 Thi Herodes havde grebet Johannes og bundet ham og sat ham i Fængsel for sin Broder Filips Hustru, Herodias's Skyld.
Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
4 Johannes sagde nemlig til ham: "Det er dig ikke tilladt at have hende."
тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
5 Og han vilde gerne slå ham ihjel, men frygtede for Mængden, thi de holdt ham for en Profet.
Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6 Men da Herodes's Fødselsdag kom, dansede Herodias's Datter for dem; og hun behagede Herodes.
Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед [гостей] і сподобалася Іродові.
7 Derfor lovede han med en Ed at give hende, hvad som helst hun begærede.
За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
8 Og tilskyndet af sin Moder siger hun: "Giv mig Johannes Døberens Hoved hid på et Fad!"
Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
9 Og Kongen blev bedrøvet; men for sine Eders og for Gæsternes Skyld befalede han, at det skulde gives hende.
Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
10 Og han sendte Bud og lod Johannes halshugge i Fængselet.
Він надіслав [людей] до в’язниці відрубати Іванові голову.
11 Og hans Hoved blev bragt på et Fad og givet Pigen, og hun bragte det til sin Moder.
Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
12 Da kom hans Disciple og toge Liget og begravede ham, og de kom og forkyndte Jesus det.
Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
13 Og da Jesus hørte det, drog han bort derfra i et Skib til et øde Sted afsides; og da Skarerne hørte det, fulgte de ham til Fods fra Byerne.
Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
14 Og da han kom i Land, så han en stor Skare, og han ynkedes inderligt over dem og helbredte deres syge.
Вийшовши на берег, [Ісус] побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15 Men da det blev Aften, kom Disciplene til ham og sagde: "Stedet er øde, og Tiden er allerede forløben; lad Skarerne gå bort, for at de kunne gå hen i Landsbyerne og købe sig Mad."
Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
16 Men Jesus sagde til dem: "De have ikke nødig at gå bort; giver I dem at spise!"
Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17 Men de sige til ham: "Vi have ikke her uden fem Brød og to Fisk."
Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
18 Men han sagde: "Henter mig dem hid!"
Він сказав: ―Принесіть їх Мені!
19 Og han bød Skarerne at sætte sig ned i Græsset og tog de fem Brød og de to Fisk, så op til Himmelen og velsignede; og han brød Brødene og gav Disciplene dem, og Disciplene gave dem til Skarerne.
[Ісус] наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні [роздали] людям.
20 Og de spiste alle og bleve mætte; og de opsamlede det, som blev tilovers af Stykkerne, tolv Kurve fulde
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
21 Men de, som spiste, vare omtrent fem Tusinde Mænd, foruden Kvinder og Børn.
Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
22 Og straks nødte han sine Disciple til at gå om Bord i Skibet og i Forvejen sætte over til hin Side, medens han lod Skarerne gå bort.
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
23 Og da han havde ladet Skarerne gå bort, gik han op på Bjerget afsides for at bede. Og da det blev silde, var han der alene.
А відпустивши людей, [Ісус] зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
24 Men Skibet var allerede midt på Søen og led Nød af Bølgerne; thi Vinden var imod.
Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25 Men i den fjerde Nattevagt kom han til dem, vandrende på Søen.
О четвертій сторожі ночі[Ісус] пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
26 Og da Disciplene så ham vandre på Søen, bleve de forfærdede og sagde: "Det er et Spøgelse;" og de skrege af Frygt.
Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27 Men straks talte Jesus til dem og sagde: "Værer frimodige; det er mig, frygter ikke!"
Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
28 Men Peter svarede ham og sagde: "Herre! dersom det er dig, da byd mig at komme til dig på Vandet!"
Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
29 Men han sagde: "Kom!" Og Peter trådte ned fra Skibet og vandrede på Vandet for at komme til Jesus.
[Ісус] сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса.
30 Men da han så det stærke Vejr, blev han bange; og da han begyndte at synke, råbte han og sagde: "Herre, frels mig!"
Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене!
31 Og straks udrakte Jesus Hånden og greb ham, og han siger til ham: "Du lidettroende, hvorfor tvivlede du?"
Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався?
32 Og da de stege op i Skibet, lagde Vinden sig.
Коли вони сіли в човен, вітер стих.
33 Men de, som vare i Skibet, faldt ned for ham og sagde: "Du er sandelig Guds Søn."
Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
34 Og da de vare farne over, landede de i Genezareth.
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі.
35 Og da Folkene på det Sted kendte ham, sendte de Bud til hele Egnen der omkring og bragte alle de syge til ham.
Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих
36 Og de bade ham, at de blot måtte røre ved Fligen af hans Klædebon; og alle de, som rørte derved, bleve helbredede.
і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
