Job 33
1 Men hør nu Job, på min Tale og lyt til alle mine Ord!
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Se, jeg har åbnet min Mund, min Tunge taler i Ganen;
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 mine Ord er talt af oprigtigt Hjerte, mine Læber fører lutret Tale.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Guds Ånd har skabt mig, den Almægtiges Ånde har givet mig Liv.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Svar mig, i Fald du kan, rust dig imod mig, mød frem!
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Se, jeg er din Lige for Gud, også jeg er taget af Ler;
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Rædsel for mig skal ikke skræmme dig, min Hånd skal ej ligge tyngende på dig.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Dog, det har du sagt i mit Påhør, jeg hørte så lydende Ord:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 "Jeg er ren og uden Brøde, lydeløs, uden Skyld;
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 men han søger Påskud imod mig, regner mig for sin Fjende;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 han lægger mine Fødder i Blokken, vogter på alle mine Veje."
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Se, der har du Uret, det er mit Svar, thi Gud er større end Mennesket.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Hvorfor tvistes du med ham, fordi han ej svarer på dine Ord?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Thi på een Måde taler Gud, ja på to, men man ænser det ikke:
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 I Drømme, i natligt Syn, når Dvale falder på Mennesker, når de slumrende hviler på Lejet;
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 da åbner han Menneskers Øre, gør dem angst med Skræmmebilleder
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 for at få Mennessket bort fra Uret og udrydde Hovmod af Manden,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 holde hans Sjæl fra Graven, hans Liv fra Våbendød.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Eller han revses med Smerter på Lejet, uafbrudt sfår der Hamp i hans Ben;
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 Livet i ham væmmes ved Brød og hans Sjæl ved lækker Mad
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 hans Kød svinder hen, så det ikke ses, hans Knogler, som før ikke sås, bliver blottet;
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 hans Sjæl kommer Graven nær, hans Liv de dræbende Magter.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Hvis da en Engel er på hans Side, een blandt de tusind Talsmænd, som varsler Mennesket Tugt,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 og den viser ham Nåde og siger: "Fri ham fra at synke i Graven, Løsepenge har jeg fået!"
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 da svulmer hans Legem af Friskhed, han oplever atter sin Ungdom.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Han beder til Gud, og han er ham nådig, han skuer med Jubel hans Åsyn, fortæller Mennesker om sin Frelse.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Han synger det ud for Folk: "Jeg synded og krænkede Retten og fik dog ej Løn som forskyldt!
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Han har friet min Sjæl fra at fare i Grav, mit Liv ser Lyset med Lyst!"
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Se, alle disse Ting gør Gud to Gange, ja tre med Mennesket
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 for at redde hans Sjæl fra Graven, så han skuer Livets Lys!
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Lyt til og hør mig, Job, ti stille, så jeg kan tale!
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Har du noget at sige, så svar mig, tal, thi gerne gav jeg dig Ret;
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 hvis ikke, så høre du på mig, ti stille, at jeg kan lære dig Visdom!
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
