Esajas 27
1 På hin Dag hjemsøger HERREN med sit hårde, vældige, stærke Sværd Livjatan, Den flugtsnare Slange, og ihjelslår Dragen i Havet.
У той день наві́дає Господь Своїм тверди́м, і дужим та сильним мече́м левіята́на, змія прудко́го, і левіята́на, змія звивко́го, і драко́на, що в морі, заб'є.
2 På hin Dag skal man sige: Syng om en liflig Vingård!
У той день заспівайте про нього, про виноградник прина́дний:
3 Jeg, HERREN, jeg er dens Vogter, jeg vander den atter og atter. For at ingen skal hjemsøge den, vogter jeg den Nat og Dag.
Я Господь, його Сто́рож, щохвилі його Я напо́юю; щоб хто не наві́дав його, стережу́ його вдень та вночі,
4 Vrede nærer jeg ikke. Fandt jeg kun Torn og Tidsel, gik jeg løs derpå i Kamp og satte det alt i Brand
Я гніву не маю. Хто Мені дасть терни́ну й будя́ччя, — на бій Я піду́ проти них, і спалю́ їх усіх!
5 med mindre man tyr til mit Værn, slutter Fred med mig, slutter Fred med mig.
Хіба буде держа́тися міцно Мого він за́хисту, щоб мир учини́ти зо Мною, зо Мною щоб мир учини́ти!
6 På hin Dag skal Jakob slå Rod, Israel skyde og blomstre og fylde Verden med Frugt.
Яків у майбу́тньому пу́стить корі́ння, розцвіте́ться Ізра́їль і пу́п'янки пу́стить, і поверхню вселенної пло́дом напо́внять.
7 Har han vel slået det, som de, der slog det, blev slagne, eller blev det myrdet, som deres Mordere myrdedes?
Чи Він ура́зив його, як ура́зив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вби́вники?
8 Ved at støde det bort og sende det bort trættede han med det; han jog det bort med sin voldsomme Ånde på Østenstormens Dag.
Ти вигнав його, відіслав його й су́дишся з ним, вигнав його Своїм по́дувом сильним у день схі́днього вітру.
9 Derfor sones Jakobs Brøde således, og dette er al Frugten af, at hans Synd tages bort: at han gør alle Altersten til sønderhuggede Kalksten, at Asjerastøtterne og Solstøtterne ikke mere rejser sig.
Тому вина Якова буде оку́плена цим, а це плід увесь: усу́нення з нього гріха́, коли він учинить каміння все же́ртівника побитим, немов грудки́ крейди, і не стоятимуть більше Аста́рти, і стовпи́ на честь сонця.
10 Thi den faste Stad ligger ensom, et folketomt Sted, forladt som en Ørken. Der græsser Ungkvæget, der lejrer det sig og afgnaver Kvistene.
Бо місто укрі́плене буде само́тнє, мешка́ння покинене та позоста́влене, мов би пустиня, — там па́стися буде теля, і там буде лежати воно, та пони́щить галу́зки його.
11 Når Grenene er tørre, kommer Kvinderne og bryder dem af for at tænde Bål. Thi det er et Folk uden Indsigt; derfor kan dets Skaber ikke forbarme sig, dets Ophav ikke være det nådig.
Коли ви́сохнуть ві́ття його, то пола́мане буде, — жінки при́йдуть і спалять його. А що це нерозумний наро́д, тому милосердя до нього Творе́ць його мати не буде, і не буде ласка́вий до нього Створи́тесь його́.
12 På hin Dag slår HERREN Frugten ned fra Flodens Strøm til Ægyptens Bæk, og I skal opsankes een for een, Israels Børn.
І станеться в день той, плоди́ помоло́тить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одно́му позби́рані будете, сино́ве Ізраїля!
13 På hin Dag skal der stødes i det store Horn, og de tabte i Assyrien og de bortdrevne i Ægypten skal komme og tilbede HERREN på det hellige Bjerg i Jerusalem.
I станеться в день той, і буде засу́рмлено в велику сурму́, і при́йдуть, хто гинув у кра́ї асирійському, і вигна́нці до кра́ю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господе́ві.
