1 Johannes 4
1 I elskede! tror ikke enhver Ånd, men prøver Ånderne, om de ere af Gud; thi mange falske Profeter ere udgåede i Verden.
Любі, не вірте кожному духові, але перевіряйте духів, чи вони від Бога, тому що у світі з’явилося багато лжепророків.
2 Derpå kende I Guds Ånd: enhver Ånd, der bekender Jesus som Kristus, kommen i Kød, er af Gud.
Так розпізнавайте Духа Бога: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, є від Бога.
3 Og enhver Ånd, der ikke bekender Jesus, er ikke af Gud; og dette er Antikrists Ånd, om hvilken I have hørt, at den kommer, og den er allerede nu i Verden.
А кожен дух, який не визнає Ісуса, не від Бога. Це [дух] антихриста, про якого ви чули, що наближається, і він вже у світі.
4 Mine Børn! I ere af Gud og have overvundet dem, fordi den, som er i eder, er større end den, som er i Verden.
Діточки, ви від Бога, і ви перемогли їх, бо Той, Хто у вас, величніший від того, хто у світі.
5 De ere af Verden; derfor tale de af Verden, og Verden hører dem.
Лжепророки – від світу, тому те, про що вони говорять, є від світу, і світ їх слухає.
6 Vi ere af Gud. Den, som kender Gud, hører os; den, som ikke er af
А ми від Бога, і хто знає Бога, слухає нас, а той, хто не від Бога, не слухає нас. Так ми розпізнаємо Духа правди й духа омани.
7 I elskede! lader os elske hverandre, thi Kærligheden er af Gud, og hver den, som elsker, er født at Gud og kender Gud.
Любі, любімо одне одного, тому що любов є від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога та знає Бога.
8 Den, som ikke elsker, kender ikke Gud, thi Gud er Kærlighed.
А хто не любить, не знає Бога, тому що Бог є любов.
9 Deri blev Guds Kærlighed åbenbaret iblandt os, at Gud har sendt sin Søn, den enbårne, til Verden, for at vi skulle leve ved ham.
Так явилася любов Божа до нас: Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми жили через Нього.
10 Deri består Kærligheden: ikke at vi have elsket Gud, men at han har elsket os og udsendt sin Søn til en Forsoning for vore Synder.
Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, але в тому, що Бог полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи.
11 I elskede! har Gud således elsket os, da ere også vi skyldige at elske hverandre.
Любі, якщо Бог так полюбив нас, то й ми повинні любити одне одного.
12 Ingen har nogen Sinde set Gud; dersom vi elske hverandre, bliver Gud i os, og hans Kærlighed er fuldkommet i os.
Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо одне одного, Бог перебуває в нас, і Його любов у нас досконала.
13 Derpå kende vi, at vi blive i ham, og han i os, at han har givet os af sin Ånd.
Так ми пізнаємо, що залишаємося в Бозі і Бог у нас, бо Він нам дав від Свого Духа.
14 Og vi have skuet og vidne, at Faderen bar udsendt Sønnen til Frelser for Verden.
Ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина як Спасителя світу.
15 Den, som bekender, at Jesus er Guds Søn, i ham bliver Gud, og han i Gud.
Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі.
16 Og vi have erkendt og troet den Kærlighed, som Gud har til os. Gud er Kærlighed, og den, som bliver i Kærligheden, bliver i Gud, og Gud i ham.
Ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має до нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.
17 Deri er Kærligheden fuldkommet hos os, at vi have Frimodighed på Dommens Dag, fordi, ligesom han er, således ere også vi i denne Verden.
Так любов удосконалюється в нас, щоб ми мали сміливість у День Суду, бо ми в цьому світі, як [Ісус].
18 Frygt er ikke i Kærligheden, men den fuldkomne Kærlighed driver Frygten ud; thi Frygt bringer Straf; men den, som frygter, er ikke fuldkommet i Kærligheden.
У любові немає страху. Навпаки, досконала любов викидає страх геть, тому що страх має [в собі] покарання, а хто боїться, ще не вдосконалений у любові.
19 Vi elske, fordi han elskede os først.
Ми любимо, тому що Бог перший полюбив нас.
20 Dersom nogen siger: "Jeg elsker Gud," og hader sin Broder, han er en Løgner; thi den, der ikke elsker sin Broder, som han har set, hvorledes kan han elske Gud, som han ikke har set?
Якщо хтось скаже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той брехун, бо якщо не любить брата свого, якого бачить, не може любити Бога, Якого не бачить.
21 Og dette Bud have vi fra ham, at den, som elsker Gud, skal også elske sin Broder.
І це є заповідь, яку ми маємо від Бога: «Хто любить Бога, нехай любить і свого брата!».
