< 1 Korinterne 8 >
1 Men hvad Kødet fra Afgudsofrene angår, da vide vi, fordi vi alle have Kundskab (Kundskaben opblæser, men Kærligheden opbygger.
А тепер щодо того, що принесено в жертву ідолам: ми знаємо, що «всі маємо знання». [Проте] знання робить гордим, а любов збудовує.
2 Dersom nogen tykkes at kende noget, han kender endnu ikke således, som man bør kende.
Якщо хтось думає, що він щось знає, то він нічого не знає так, як належить знати.
3 Men dersom nogen elsker Gud, han er kendt af ham.)
А якщо хтось любить Бога, той був пізнаний Ним.
4 Hvad altså Spisningen af Offerkødet angår, da vide vi, at der er ingen, Afgud i Verden, og at der ingen Gud er uden een.
Отже, стосовно їжі, принесеної в жертву ідолам, ми знаємо, що «у світі ідол – це ніщо» і що «немає [іншого] Бога, крім Єдиного».
5 Thi om der end er såkaldte Guder, være sig i Himmelen eller på Jorden, som der jo er mange Guder og mange Herrer,
І навіть якщо є на землі чи в небі так звані «боги», адже існує багато «богів» і багато «володарів»,
6 så er der for os dog kun een Gud, Faderen, af hvem alle Ting ere, og vi til ham, og een Herre, Jesus Kristus, ved hvem alle Ting ere, og vi ved ham.
то для нас є лише один Бог – Отець, з Якого все [походить] і для Якого [існуємо] ми, і лише один Володар – Ісус Христос, через Якого все й через Якого ми.
7 Dog ikke alle have den Kundskab. Men der er nogle, som ifølge deres hidtidige Afgudsvane spise det som Afgudsofferkød, og deres Samvittighed, som er skrøbelig, besmittes.
Але не в усіх є це знання. Деякі, призвичаївшись до ідолів, ще й досі їдять так, наче [споживають] ідольські жертви, а їхнє сумління, будучи слабким, опоганюється.
8 Men Mad skal ikke bestemme vor Stilling over for Gud; hverken have vi Fortrin, om vi spise, eller stå tilbage, om vi ikke spise.
Однак не їжа приведе нас до Бога. Ми не стаємо гіршими, якщо не їмо, і не стаємо кращими, якщо їмо.
9 Men ser, til, at ikke denne eders Frihed skal blive til Anstød for de skrøbelige!
Але будьте уважними, щоб якимось чином ваше право не стало каменем спотикання для слабких.
10 Thi dersom nogen ser dig, som har Kundskab, sidde til Bords i et Afgudshus, vil så ikke Samvittigheden hos den, som er skrøbelig, blive opbygget til at spise Afgudsofferkødet?
Адже якщо хтось побачив, що ти, маючи пізнання, споживаєш їжу в ідольському храмі, хіба його слабке сумління не заохотить їсти те, що принесене ідолам?
11 Den skrøbelige går jo til Grunde ved din Kundskab, Broderen, for hvis Skyld Kristus er død.
Отже, через твоє знання загине слабкий брат, за якого помер Христос.
12 Men når I således Synde imod Brødrene og såre deres skrøbelige Samvittighed, Synde I imod Kristus.
Коли грішите таким чином проти братів і вражаєте їхнє слабке сумління, то грішите проти Христа.
13 Derfor, om Mad forarger min Broder, vil jeg aldrig i Evighed spise Kød, for at jeg ikke skal forarge min Broder. (aiōn )
Тому якщо їжа змушує мого брата спіткнутися, то повік не їстиму м’яса, щоб не змушувати мого брата спіткнутися. (aiōn )