Første Krønikebog 5

1 Rubens, Israels førstefødtes, Sønner - han var nemlig den førstefødte, men da han vanærede sin Faders Leje, gaves hans Førstefødselsret til Israels Søn Josefs Sønner, dog ikke således, at de i Slægtebogen opføres som førstefødte;

А сини Руви́ма, Ізраїлевого перворо́дженого, — бо він первороджений, та за збезче́щення ним ложа свого батька перворі́дство було дане синам Йо́сипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворі́дства.

2 thi Juda herskede over sine Brødre, og af hans Midte skulde Fyrsten tages, men Førstefødselsretten blev Josefs

Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і кня́зем, сильнішим від нього, а перворі́дство дісталося Йо́сипові.

3 Rubens, Israels førstefødtes, Sønner: Hanok, Pallu, Hezron og Karmi.

Сини Руви́ма, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.

4 Joels Sønner: Hans Søn Sjemaja, hans Søn Gog, hans Søn Sjim'i

Йоїлові сини: Шемая — син його, його син Ґоґ, син його — Шім'ї,

5 hans Søn Mika, hans Søn Reaja, hans Søn Ba'al

син його Міха, син його — Реая, син його — Баал,

6 hans Søn Be'era, hvem Assyrerkongen Tillegat-Pilneser førte i Landflygtighed, da han var Rubeniternes Øverste.

син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Руви́мівців.

7 Og hans Brødre efter deres Slægter, somde var optegnede i Slægtebogen efter deres Nedstamning Først Je'iel, dernæst Zekarja

А брати́ його, за його ро́дами, у приписувані за пото́мством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,

8 og Bela, en Søn af Azaz, en Søn af Sjema, en Søn af Joel, som boede i Aroer og hen til Nebo og Ba'al-Meon;

і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, — він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.

9 og mod Øst nåede det Område, hvor han boede, hen imod Ørkenegnene, der strækker sig over mod Eufratfloden; thi de havde talrige Hjorde i Gileads Land.

А на схід він сидів аж до ви́ходу на пустиню від річки Ефра́т, бо їхні че́реди в ґілеадському краї стали числе́нні.

10 I Sauls Dage førte de Krig med Hagriterne, og disse faldt i deres Hånd; så bosatte de sig i deres Telte på hele Gileads Østside.

А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наме́тах на всім просто́рі на схід від Ґілеаду.

11 Gads Sønner, som boede lige over for dem i Basans Land indtil Salka:

А Ґадові сини сиділи навпроти них у баша́нському кра́ї аж до Салхи.

12 Først Joel, dernæst Sjafam, Ja'naj og Sjafat i Basan;

Йоїл — голова, а Шафам — другий, і Янай, і Шафат у Башані.

13 og deres Brødre efter deres Fædrenehuse: Mikael, Mesjullam, Sjeba, Joraj, Jakan, Zia og Eber, syv.

А їхні бра́ття за дома́ми своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, — се́меро.

14 De var Sønner af Abihajil, en Søn af Huri, en Søn af Jaroa, en Søn af Gilead, en Søn af Mikael, en Søn af Jesjisjaj, en Søn af Jado, en Søn af Buz.

Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.

15 Ahi, en Søn af Abdiel, en Søn af Guni, var Overhoved for deres Fædrenehuse.

Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови́ дому батькі́в їх.

16 De boede i Gilead, i Basan og Småbyerne det og i alle Sirjons Græsgange, så langt de strækker sig.

І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасови́ськах Шарону, на місцях виходу їх.

17 De indførtes alle i Slægtebog i Kong Jotam af Judas og Kong Jeroboam af Israels Dage.

Усі вони були́ переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.

18 Rubeniterne, Gaditerne og Manasses halve Stamme, alle de krigsdygtige Mænd, der har Skjold og Sværd, spændte Bue og var øvet i Kamp, 44760 Mand, der kunde drage i Kamp,

Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військо́вих, що носять щита й меча та натягують лука, та ви́практикуваних у війні — було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдеся́т, що вихо́дили з ві́йськом.

19 førte Krig med Hagriterne, Jetur, Nafisj og Nodab;

І прова́дили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.

20 og de fik Hjælp imod dem, så at Hagriterne og alle deres Forbundsfæller overgaves i deres Hånd, thi de råbte til Gud i Kampen, og han bønhørte dem, fordi de slog deres Lid til ham.

І да́на була їм поміч на них, і ві́ддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою́, і Він був убла́ганий, бо вони наді́ялися на Нього.

21 Så tog de deres Hjorde, 50.000 Kameler, 250.000 Stykker Småkvæg, 2.000 Æsler og 100.000 Mennesker som Bytte.

І вони зайняли їхні че́реди: їхніх верблю́дів п'ятдеся́т тисяч, і дрібно́ї худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а лю́дських душ — сто тисяч.

22 Der skete nemlig et stort Mandefald, thi Gud havde villet Krigen; og de boede nu i Landet i deres Sted lige til Landflygtigheden.

Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.

23 Manasses halve Stammes Sønner boede i Landet fra Basan til Ba'al-Hermon, Senir og Hermonbjerget; de var talrige.

А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю́ від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори́ Гермо́ну. Вони розмно́жилися.

24 Overhovederne for deres Fædrenehuse var følgende: Efer, Jisj'i, Eliel, Azriel, Jirmeja, Hodavja og Jadiel, dygtige Krigere og navnkundige Mænd, Overhoveder for deres Fædrenehuse.

А оце го́лови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, — мужі відважні, мужі славні, го́лови домів їхніх батькі́в.

25 Men de var deres Fædres Gud utro og bolede med de Guder, der dyrkedes af Landets Folkeslag, som Gud havde udryddet foran dem.

Та спроневі́рилися вони Богові своїх батьків, і блуди́ли за богами народів Кра́ю, яких Бог вигубив перед ними.

26 Da æggede Israels Gud Assyrerkongerne Puls og Tillegat-Pilnesers Sind, så han slæbte dem bort, Rubeniterne, Gaditerne og Manasses halve Stamme, og bragte dem til Hala, Habor, Hara og Gozan-floden, hvor de er den Dag i Dag.

І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.