< Salme 95 >
1 Kom, lad os juble for HERREN, raabe af fryd for vor Frelses Klippe,
Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.
2 møde med Tak for hans Aasyn, juble i Sang til hans Pris!
Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.
3 Thi HERREN er en vældig Gud, en Konge stor over alle Guder;
Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.
4 i hans Haand er Jordens Dybder, Bjergenes Tinder er hans;
У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;
5 Havet er hans, han har skabt det, det tørre Land har hans Hænder dannet.
море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.
6 Kom, lad os bøje os, kaste os ned, knæle for HERREN, vor Skaber!
Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,
7 Thi han er vor Gud, og vi er det Folk, han vogter, den Hjord, han leder. Ak, lytted I dog i Dag til hans Røst:
бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
8 »Forhærder ej eders Hjerte som ved Meriba, som dengang ved Massa i Ørkenen,
не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,
9 da eders Fædre fristede mig, prøved mig, skønt de havde set mit Værk.
де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.
10 Jeg væmmedes fyrretyve Aar ved denne Slægt, og jeg sagde: Det er et Folk med vildfarne Hjerter, de kender ej mine Veje.
Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.
11 Saa svor jeg da i min Vrede: De skal ikke gaa ind til min Hvile!«
Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»