Salme 91

1 Den, der sidder i den Højestes Skjul og dvæler i den Almægtiges Skygge,

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,

2 siger til HERREN: Min Tilflugt, min Klippeborg, min Gud, paa hvem jeg stoler.

той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!

3 Thi han frier dig fra Fuglefængerens Snare, fra ødelæggende Pest;

Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,

4 han dækker dig med sine Fjedre, under hans Vinger finder du Ly, hans Trofasthed er Skjold og Værge.

Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.

5 Du frygter ej Nattens Rædsler, ej Pilen, der flyver om Dagen,

Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,

6 ej Pesten, der sniger i Mørke, ej Middagens hærgende Sot.

ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —

7 Falder end tusinde ved din Side, ti Tusinde ved din højre Haand, til dig naar det ikke hen;

впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!

8 du ser det kun med dit Øje, er kun Tilskuer ved de gudløses Straf;

Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,

9 (thi du, HERRE, er min Tilflugt) den Højeste tog du til Bolig.

бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!

10 Der times dig intet ondt, dit Telt kommer Plage ej nær;

Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,

11 thi han byder sine Engle at vogte dig paa alle dine Veje;

бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —

12 de skal bære dig paa deres Hænder, at du ikke skal støde din Fod paa nogen Sten;

на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!

13 du skal træde paa Slanger og Øgler, trampe paa Løver og Drager.

На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!

14 »Da han klynger sig til mig, frier jeg ham ud, jeg bjærger ham, thi han kender mit Navn;

„Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;

15 kalder han paa mig, svarer jeg ham, i Trængsel er jeg hos ham, jeg frier ham og giver ham Ære;

як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,

16 med et langt Liv mætter jeg ham og lader ham skue min Frelse!«

і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“